_26 лютого — День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Саме цього дня 2014 року тисячі кримських татар і українців вийшли під стіни Верховної Ради АР Крим, щоб завадити депутатам ухвалити звернення до росії ввести свої війська на територію України. А також висловити підтримку територіальній цілісності України. Для частини мітингувальників це обернулося звинуваченням в організації та участі «в масових заворушеннях». Окупанти ініціювали «судовий процес» над ними в межах «справи 26 лютого». Серед фігурантів — Ахтем Чийгоз, заступник голови Меджлісу, а нині — народний депутат України і вже експолітв’язень. Про мету окупантів, долю «суддів»-зрадників та місце в історії масштабної акції протесту — далі у матеріалі QIRIM.News. _

«Звинуватили в «організації та участі в масових заворушеннях»

26 лютого 2014 року перед будівлею Верховної Ради АР Крим відбувся багатотисячний мітинг, організований Меджлісом кримськотатарського народу. За різними оцінками, тоді зібралося близько 10-15 тисяч людей, які підтримували територіальну цілісність України. Учасники скандували «Крим – це Україна!» та вимагали не допустити ухвалення рішень, які могли б сприяти відокремленню Криму.

Фото: Stanislav Yurchenko (RFE/RL)

Водночас проросійські активісти проводили свій мітинг. Серед них були представники партії «Русское единство» та члени різних проросійських організацій.

Майже за рік після масштабної акції окупанти порушили кримінальну справу проти учасників проукраїнського мітингу 26 лютого. Їх звинуватили в «організації та участі в масових заворушеннях».

Серед затриманих в межах «справи 26 лютого» були заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз, а також активісти Алі Асанов, Мустафа Дегерменджі, Ескендер Кантеміров, Талят Юнусов, Ескендер Емірвалієв, Арсен Юнусов і Ескендер Небієв.

Заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза окупанти затримали 29 січня 2015 року за звинуваченням в «організації масових заворушень» біля кримського парламенту. Під арештом в Сімферопольському СІЗО у «справі 26 лютого» він провів майже три роки.

«Не змогли домовитися зі мною про співпрацю»

У коментарі QIRIM.News Ахтем Чийгоз розповідає: спершу окупанти порушили кримінальну справу щодо загибелі двох учасників проросійського мітингу і звинуватили у їхній смерті прибічників України. А згодом побачили нагоду перетворити цю справу на цілий процес. Самі матеріали справи з'явилися вже у лютому 2015 року.

«Вони назвали це «процес 26 лютого». Була можливість проводити роботу серед активних мітингувальників з боку проукраїнського мітингу. Значною мірою це, звісно, кримські татари», – зазначає Чийгоз.

За словами експолітв’язня, приводом порушити справу проти нього стала відмова співпрацювати з окупантами.

«Це стало результатом того, що не змогли домовитися зі мною про співпрацю. Багато пропозицій було. Це завжди стандартна ситуація, коли пропонують владу, гроші. Тут нічого нового немає», – каже Чийгоз.

Сама «справа 26 лютого», зауважує, з'явилася вже після його арешту. Частині затриманих людей, серед яких був і він, висунули звинувачення в «організації масових заворушень». Так званими «організаторами» окупанти називали його і голову Меджлісу Рефата Чубарова, який на той момент вже не перебував у Криму, розповідає заступник голови Меджлісу.

«Наскільки я знаю, по цій справі проходило понад три тисячі людей», – зазначає він.

Ахтем Чиййгоз. Фото: Укрінформ

«Засудити показово та ізолювати його від кримських татар»

У грудні 2015 року Талята Юнусова засудили до 3,5 років умовно, а Ескендера Небієва до 2 років також умовного терміну. 11 вересня 2017 року окупаційний суд засудив Ахтема Чийгоза до 8 років колонії суворого режиму. 19 червня 2018 року Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі отримали по 4 роки з половиною роки умовно, Арсен Юнусов і Ескендер Кантеміров – 4 роки умовно, Ескендер Емірвалієв – 3 роки з половиною роки умовно з випробувальним терміном по 3 роки кожному.

25 жовтня 2017 року російська влада звільнила Чийгоза та передала Туреччині, згодом він приїхав до Києва.

Ахтем Чийгоз вважає, що мета окупантів щодо нього була – засудити показово та ізолювати його від кримських татар. А також «відбілити колаборантів».

«А кримським татарам продемонструвати, що на них чекає, коли вони не будуть сприяти окупаційній владі», – наголошує заступник голови Меджлісу.

Ахтем Чийгоз вважає: участю у мітингу 26 лютого 2014 року кримські татари виконали свій громадянський обов'язок. Розповідає: ввечері 25 лютого Меджліс зібрався і увалив рішення вийти на акцію під Верховну Раду та зробив відповідний заклик до кримських татар та інших громадян України стати на захист суверенітету України.

«Це була реакція Меджлісу кримськотатарського народу на сепаратистські дії практично всього складу Верховної Ради Криму», – акцентує експолітв’язень.

«Не дозволили ухвалити політичні рішення на користь держави-агресорки росії»

Водночас Чийгоз стверджує, що починаючи з 26 лютого в Криму не було українських політичних сил, які були раніше представлені на півострові.

«Не було жодного осередку, який би функціонував на території Криму. Тобто, мандат від Криму в цій боротьбі проти окупантів мав тільки Меджліс кримськотатарського народу», – каже Чийгоз.

По-друге, розповідає, кримські татари тоді на акції 26 лютого робили те, що вважали своїм громадянським обов'язком як корінний народ і як громадяни України. І своїм протестом не дозволили Верховній Ради Криму ухвалити політичні рішення на користь держави-агресорки росії. Сценарій, який росіяни реалізували у Луганську та Донецьку, не пройшов у Криму.

«Ми виконали свій громадянський обов'язок, ми не дали реалізуватися злочинним діям Верховної Ради Криму. Але ми сподівалися, що правоохоронні органи, спецпідрозділи далі будуть вирішувати це питання, яке є їхнім обов'язком. Але, на жаль, понад 90% представників цих органів вже були на боці росії. І цей процес не відбувся за кілька місяців чи тижнів. Цей процес планово запроваджувала росія всі роки незалежності до 2014 року», – зауважує Ахтем Чийгоз.

«Після вироків окупаційним суддям треба подавати в Інтерпол»

Тим часом українські правоохоронні органи розслідують, зокрема, справи про незаконну діяльність окупаційних суддів, причетних до переслідування кримчан у межах справи «26 лютого». Ахтем Чийгоз каже: є кримінальні провадження орієнтовно щодо десятка таких «суддів».

Деякі з них отримали заочні вироки від українських судів. Зокрема, у грудні 2022 року «суддя» окупаційного Київського районного суду Сімферополя Ольга Гуріній, причетна до переслідування Ахтема Чийгоза, заочно отримала 12 років позбавлення волі за статтею «державна зрада». Такий самий термін отримав її колега з сімферопольского «суду» Денис Діденко.

«Це дуже важливо, але роботу треба продовжувати. Після вироків треба подавати в Інтерпол і шукати можливості, щоб вони з'явилися на материковій частині України і були дійсно покарані», – наголошує експолітв’язень Ахтем Чийгоз.

Як відомо, учасникам проукраїнського мітингу в Сімферополі 26 лютого 2014 року вдалося домогтися перенесення сесії кримського парламенту. Відбулася вона наступного дня, 27 лютого. Тоді будівлю парламенту захопили російські військові. А депутати проголосували за проведення так званого «референдуму» про статус півострова, результатів якого не визнали ні в Україні, ні в світі. Згодом росіяни використали псевдореферендум для незаконної окупації півострова.