«Мова – це пам’ять»: у Криму колаборанти намагаються заборонити латиницю до використання
В окупованому Криму проросійська адміністрація взялася за новий етап мовного тиску — під приводом «захисту традицій» колаборанти закликають заборонити використання латиниці у публічному просторі. Для кримських татар це означає не лише обмеження письма, а чергову спробу знищення мовної ідентичності та розриву зв’язків з Україною і тюркським світом.
В окупованому Криму проросійська адміністрація продовжує зміцнювати контроль над культурою та мовним середовищем. Перший заступник голови окупаційної ради Сергій Цеков закликав використовувати лише кирилицю у всіх документах та публічних написах, оголосивши латиницю «непатріотичною». Для кримських татар, корінного народу півострова, це не технічне рішення – це новий удар по культурній і мовній самобутності. Заборона латиниці обмежує зв’язки з українською та тюркською культурною спільнотою, блокує сучасну освіту та медіа і створює бар’єри для молодого покоління у вивченні рідної мови.
Ресторан у Севастополі. З відкритих джерел
Історичний досвід показує, що латинська графіка для кримськотатарської мови ніколи не була чужою. Історикиня Гульнара Абдулаєва наголошує: заборона латинки — це не технічне мовне рішення, а політичний інструмент.
«Заборона латинки для Криму — це не про алфавіт. Це спроба контролювати культурну політику кримськотатарського народу і відірвати його від українського та тюркського світу», — зазначає вона.
Фото: Гульнара Абдулаєва. З особистої сторінки в Facebook
За словами історикині, латинська графіка для кримськотатарської мови є природною і історично обґрунтованою. Ще в 1920-х роках інтелігенція півострова почала реформи письма, які дозволяли зробити мову доступнішою для народу та водночас зберегти її культурні та релігійні традиції. Перехід на латиницю відкривав кримськотатарській мові міжнародний простір, дозволяв обмінюватися літературою та науковими працями з Туреччиною та іншими тюркськими країнами. Водночас впровадження кирилиці в 1930-х роках стало засобом політичного контролю, ізоляції від світового тюркського культурного середовища і посиленням русифікації.
«Кримськотатарська мова історично формувалася в тісному зв’язку з тюркськими народами, для яких латиниця — органічне середовище», — підкреслює Абдулаєва.
Ресторан у Сімферополі. З відкритих джерел
Перехід на латиницю у 1920-х роках вона називає частиною масштабного культурного підйому, коли кримські татари активно розвивали освіту, пресу, науку й театр. Однак цей процес був перерваний радянською політикою кирилізації, яка стала інструментом русифікації та репресій.
«Перехід на кирилицю не був нейтральним. Це був спосіб підпорядкувати мову політичному центру і розірвати зв’язок із тюркським світом», — пояснює історикиня.
Сучасні дії окупаційної влади, за її словами, повторюють радянські практики, але вже в нових умовах. Заборона латинки блокує розвиток кримськотатарської мови в освіті, медіа та цифровому просторі, створюючи додаткові бар’єри для молоді.
«Коли забороняють латинку, фактично обмежують доступ молодого покоління до рідної мови у сучасній формі — у школі, в інтернеті, в культурі», — зазначає Абдулаєва.
Сімферопольський салон краси. З відкритих джерел
Для кримських татар мова залишається одним з ключових символів ідентичності та боротьби за право існування на власній землі. Саме тому будь-яке нав’язування алфавіту сприймається як форма утиску.
«Мова для кримських татар — це не просто засіб спілкування. Це пам’ять, історія і право на майбутнє. Заборона латинки — це спроба цього майбутнього позбавити», — наголошує вона.
На тлі окупації Криму мовна політика рф дедалі більше перетворюється на інструмент асиміляції. Прагнення витіснити латинку з публічного простору є частиною ширшої стратегії — ізоляції кримських татар від України та світової тюркської спільноти.
Читайте також:
- Роман Анастасії Левкової вийшов друком у Польщі
- Апеляційний суд Варшави залишив під вартою російського археолога Олександра Бутягіна
- Засідання з приводу екстрадиції археолога Олександра Бутягіна заплановано на 24 лютого
- До Міжнародного дня рідної мови оголошено літературний конкурс пам’яті Сейрана Кадирова
Читайте новини в телеграмi
Актуальнi новини Украiни та свiту
Підписатись
Головнi новини
Бiльше новин
Починається священний для мусульман місяць Рамадан

Сеітаблаєв отримав «Хрест доблесті»
У Криму змінюють назви на рекламних вивісках на російські

Просування є, але поки що без деталей, - Рустем Умєров про результати переговорів зі США та рф

На тимчасово окупованих територіях Криму мобільний зв’язок можуть блокувати без суду

Суд США підтвердив юрисдикцію Гаазького арбітражу у справі «Крименерго» проти рф
У Женеві розпочався другий день тристоронніх переговорів Україна–США–рф

Рустем Умєров підбив підсумки першого дня переговорів зі США та рф