Коаліція українських правозахисних організацій подала до Ради ООН з прав людини альтернативний звіт у межах четвертого циклу Універсального періодичного огляду (УПО). У документі йдеться про те, що Україна досі не виконала частину рекомендацій щодо захисту людей, які постраждали внаслідок збройної агресії рф.

Про це пише «Кримська правозахисна група».

Автори звіту зазначають, що, попри окремі позитивні зміни, державна політика стосовно підтримки постраждалих залишається несистемною, а низка рекомендацій, наданих Україні ще у 2017 році, так і не була реалізована.

Правозахисники звертають увагу, що після ліквідації у 2025 році Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій в Україні не залишилося єдиного органу, відповідального за формування політики стосовно людей, які постраждали від війни. На їхню думку, розподіл повноважень між різними відомствами призвів до втрати міжвідомчої координації, а окремі напрями, зокрема питання перехідного правосуддя та захисту прав жителів тимчасово окупованих територій, фактично залишилися без належного супроводу.

Окремий розділ документу присвячений механізмам компенсації завданої шкоди. Коаліція наголошує, що чинна система охоплює лише частину житлової нерухомості, пошкодженої після 24 лютого 2022 року. Водночас люди, чиє майно було знищене до початку повномасштабного вторгнення або залишилося на територіях, окупованих раніше, досі позбавлені доступу до компенсації. Крім того, передбачений законодавством механізм обліку немайнової шкоди так і не запрацював.

У звіті також наголошується на проблемах, з якими продовжують стикатися жителі тимчасово окупованих територій. Це і необхідність звертатися до суду для реєстрації народження чи смерті, і неврегульованість використання документів, виданих окупаційною владою, і труднощі з поверненням громадян без українських документів та обмежений доступ дітей до української освіти. За оцінками авторів, лише незначний відсоток дітей, народжених на ТОТ після 2022 року, отримали українські свідоцтва про народження.

З приводу внутрішньо переміщених осіб правозахисники позитивно оцінили ухвалення нової редакції закону про забезпечення прав і свобод ВПО. Водночас вони вказують на збереження дискримінаційних підходів у пенсійному забезпеченні людей, які виїхали з окупованих територій, а також на необхідність посилити роль рад ВПО у формуванні державної політики.

Автори документа нагадали, що у січні 2026 року Пенсійний фонд України призупинив виплату пенсій 337 тисячам пенсіонерів, які не пройшли фізичну ідентифікацію або не підтвердили, що не отримують пенсійні виплати від рф. Правозахисники також закликають усунути законодавчі бар’єри для визнання результатів навчання, здобутого на тимчасово окупованих територіях, та забезпечити молоді реальний доступ до української освіти.

За підсумками звіту коаліція рекомендує Україні визначити єдиний державний орган, відповідальний за політику щодо постраждалих від війни, створити комплексну систему їхньої підтримки, запровадити повноцінний облік немайнової шкоди, розширити механізми компенсації, спростити доступ жителів ТОТ до адміністративних послуг та усунути дискримінаційні практики щодо внутрішньо переміщених осіб і пенсіонерів.

Універсальний періодичний огляд – це механізм Ради ООН з прав людини, у межах якого всі держави-члени Організації Об’єднаних Націй раз на чотири з половиною роки звітують про виконання своїх міжнародних зобов’язань у сфері прав людини. У 2026 році Україна проходить цю процедуру вже вчетверте.

Фото: ілюстративне прапор ООН. З відкритих джерел.