Вже третій рік триває повномасштабна війна, і Кримський півострів, перетворений на мілітаризовану базу, дедалі частіше стає мішенню точкових ударів Збройних сил України.

Вибухи на військових об'єктах і аеродромах - вже давно не дивина для кримчан, але тепер до проблем безпеки додалася ще й екологічна катастрофа, яка остаточно добиває туристичну привабливість регіону.

23 червня 2024 року в Алупці сталася серйозна аварія на каналізаційному колекторі, внаслідок якої мешканці Південного узбережжя Криму, включно з Ялтою, залишилися без питної води, а пляжі — без відпочивальників.

Тимчасова заборона на купання охопила узбережжя від Ореанди до Форосу. Хоча згодом Росспоживнагляд дозволив часткове відкриття деяких пляжів, неприємний запах і тривожні результати аналізів води говорять самі за себе — проблему не вирішено, лише замасковано.

Фахівці наголошують: проста латка на колекторі — це не рішення. Стоки знову можуть прорвати, а їх залишки й зараз забруднюють море.

Складається враження, що окупаційна адміністрація просто чекала, поки все «розчиниться» за зиму. Але природа не здатна сама усунути наслідки людської недбалості.

Особливо тривожним є питання відходів з численних приватних пансіонатів, більшість з яких взагалі не мають централізованої каналізації.

А загалом каналізаційна система Криму ще з радянських часів функціонує за принципом глибоководного скидання в море. І навіть після очищення, за офіційними даними, третина проб не відповідає нормативам. Жителі Керчі, Судака, Алупки, Феодосії, Коктебелю й інших міст регулярно скаржаться на каналізаційні викиди прямо в море.

Ситуація з аварією в Алупці лише підкреслює глибоку інфраструктурну кризу на окупованому півострові. Ремонтні роботи, проведені поспіхом і без належного технічного обґрунтування, засвідчують відсутність стратегічного підходу з боку маріонеткової влади.

Це — ще один доказ системної некомпетентності окупаційного режиму, неспроможного гарантувати базову безпеку та якість життя не те що туристам, а й місцевим мешканцям.

Тож провал курортного сезону в Криму — не випадковість, а закономірність. До постійної загрози з повітря, ракетних ударів і військової логістики додалася ще й хронічна екологічна недбалість.

Єдине довгострокове рішення — деокупація Криму та повернення його під контроль України, яка зможе забезпечити ефективне управління, прозорість, інвестиції в модернізацію та дотримання екологічних стандартів відповідно до міжнародних норм.

Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини.