3 - 4 вересня минає третя річниця з дня затримання кримськотатарських активістів — братів Асана та Азіза Ахтемових.

Асан Ахтемов працював у газеті «Авдет» журналістом та редактором. Був активістом кримськотатарського національного руху. Азіз займався ремонтом електротехніки. Відкрив СТО в окупованому Сімферополі.

Брати були громадськими активістами, учасниками акцій, присвячених культурному та суспільному життю кримських татар.

3 вересня 2021 року окупанти провели обшуки в їхніх домівках, звинувативши нібито у диверсії на газопроводі у селі Перевальне. Також за подібним звинуваченням загарбники затримали першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла, якого звільнили у рамках обміну торік 28 червня.

За версією ФСБ, 23 серпня 2021 року чоловіки нібито навмисно встановили на газопровід в окупованому селі Перевальне Сімферопольського району вибуховий пристрій, пошкодивши газопровід. Нібито згодом це призвело до того, що газопостачання в селі було перерване.

7 вересня ФСБ оприлюднила заяву, в якій звинуватила чоловіків у «диверсії» на замовлення Головного управління розвідки Міністерства оборони України та Меджлісу кримськотатарського народу.

Як доказ загарбники наводили інформацію, що звинувачені їздили у Херсон.

За словами Асана Ахтемова, окупанти затримали його за активну громадянську позицію, дружбу з Наріманом Джелялом, який брав активну участь у саміті «Кримської платформи», де піднімалося питання деокупації півострова. Азіз же, крім активної громадської діяльності, був ще й сусідом Джеляла.

Як згадував Наріман Джелял, він з Асаном працював над суспільними проєктами в межах ініціативи «Nefes», але жодних політичних акцій з ним не організував.

21 вересня 2022 року так званий «Верховний суд Криму» ухвалив вирок. Асана Ахтемова засудили до 15 років колонії суворого режиму зі штрафом 500 тисяч рублів та обмеженням волі на 1 рік.

Азіза – до 13 років колонії суворого режиму зі штрафом 500 тисяч рублів та обмеженням волі на 1 рік. Першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу засудили до 17 років позбавлення волі.

«Коли мене забирали з в’язниці, я молився, аби вони вийшли разом зі мною. Коли мене з красноярського СІЗО забирали на літак, я по різних ознаках зрозумів, що найімовірніше я сам.

Азіз перебував неподалік від мене. Якби його забирали, я думаю, ми б їхали разом. Хоча я припускав, що, можливо, його якимось іншим рейсом доправили.

Певну частину шляху до обміну я мав надію, що вони можуть опинитися поруч зі мною, хоча б один з них, хоча б будь-хто з наших кримських політв’язнів», - згадав ті події в коментарі QIRIM.News Джелял після звільнення з полону.

Асан Ахтемов наразі перебуває в тюрмі міста Коряжма Архангельській області, за три тисячі кілометрів від рідного Криму. За понад пʼять тисяч кілометрів від дому, в колоні міста Рубцовська Алтайського краю, перебуває його двоюрідний брат Азіз.

У вересні 2024 року, під час відкриття Меморіалу пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, Президент України Володимир Зеленський згадав братів Ахтемових:

«Сьогодні наші брати й сестри – кримські татари, українці, активісти, усі сміливі люди – сидять у російських тюрмах за те, що говорять правду, за те, що не підкорилися окупанту... брати Азіз та Асан Ахтемови та ще сотні інших нащадків раніше депортованих тепер знову зазнають гонінь і переслідувань.

Але окупанти не зможуть нас зламати, так само, як не зламали тих, кого депортували в 1944 році».

Із закликом до міжнародної спільноти та партнерів України негайно звільнити усіх українських громадян, зокрема, Асана та Азіза, неодноразово зверталося й МЗС України.

Призначений послом України в Туреччині колишній бранець кремля Наріман Джелял в інтерв'ю українським ЗМІ заявляв, що питання звільнення політичних в'язнів має залишатися на порядку денному у відносинах між Анкарою та Києвом.

Попри роки, проведені у в’язницях далеко від рідного дому, брати Ахтемови залишаються символом спротиву кримських татар та всієї України. Їхня історія — лише одна з багатьох у низці політично вмотивованих переслідувань, які тривають на півострові з 2014 року.