9 грудня 1917 року у Ханському палаці в Бахчисараї відбулося відкриття першого Курултаю кримськотатарського народу. Про історичне підґрунтя скликання з'їзду найвищого органу, прагнення народу до самовизначення на початку 20 століття і зараз, а також про те, яке значення загалом в історії кримських татар мав перший Курултай — QIRIM.News поспілкувалися з головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим та істориком Мартіном-Олександром Кислим.

Курултай кримськотатарського народу — це національне зібрання, найвищий орган, який складається з 250 делегатів. Вони обираються виборцями — кримськими татарами та членами їхніх родин терміном на 5 років шляхом таємного голосування. Курултай збирається на сесії не рідше, ніж раз на рік. А сесія Курултаю вже обирає Меджліс кримськотатарського народу. Перше скликання Курултаю відбулося 9 грудня 1917 року, а засідання тривало 18 днів. Ця подія засвідчила волю до самовизначення та державницькі прагнення кримських татар.

Урочисте відкриття першого Курултаю. Бахчисарай, Крим, 1917 рік

Кожен поневолений народ хотів використати шанс

Голова Меджлісу Рефат Чубаров у розмові з QIRIM.News розповідає: з лютого 1917 року, коли розпадалася російська імперія, в Криму та на інших територіях, які були під владою російської імперії, відбувалися активні процеси. Бо кожен поневолений народ в цій ситуації хотів використати шанс на вільне влаштування власної долі.

“Зрозуміло, що Крим мав свої особливості, кримські татари, внаслідок російської імперської політики з кінця 18 століття і протягом 19 століття, вже були в меншості і орієнтовно складали 29-30% населення. Навесні вони провели з'їзд мусульман Криму, створили мусульманський виконавчий комітет. Ця діяльність привела їх до думки, що треба створювати органи громадянської влади, які б спиралися на волю людей”, — зазначає Рефат Чубаров.

Рефат Чубаров.

Історик Мартін-Олександр Кислий у коментарі QIRIM.News каже: скликання Курултаю було логічною кульмінацією подій, які розпочалися в лютому 1917 року.

“Так під час революційних подій в Криму оформився сильний та помітний національний рух кримських татар, який очолила політична партія Міллі Фірка”, — каже Кислий.

За його словами, «кримський» вимір революції можна періодизувати відповідно до еволюції поглядів на те, якою має бути подальша доля Криму. Зокрема, з лютого по травень був період, коли кримські татари вимагали культурну автономію у складі росії. З травня по листопад були вимоги територіальної автономії. Після більшовицького перевороту в росії, у жовтні 1917, з’явилося розуміння потреби проголошення незалежності.

Прецедент не лише для «східного» світу

У листопаді 1917 року відбулися вибори делегатів Курултаю, в яких взяли участь кримські татари, які досягли двадцятирічного віку. Від п’яти виборчих округів було обрано 76 делегатів, зокрема 5 жінок, що було досягненням на той час.

“Так, жінки могли не лише обирати делегатів Курултаю, але й бути обраними. Це було прецедентом не лише для «східного» (тюркського та мусульманського) світів, але й для європейського виміру”, — каже історик Мартін-Олександр Кислий.

Мартін-Олександр Кислий. Фото: УШПС

Під час засідання Курултаю обрали президію у складі Номана Челебіджіхана, Джафера Сейдамета, Сеїтджеліля Хаттата, Абдул Хакіма Хільмі, Заредина Ефенді, Амета Озенбашли та Шефіки Гаспринської. Також Курултай обрав керівництво Курултаю як національного парламенту. А 13 грудня проголосив Кримську Народну Республіку. Головою національного уряду (Директорії) був призначений 33-річний Номан Челебіджіхан.

Однак починання молодої кримськотатарської республіки були зруйновані більшовиками. У середині січня 1918 року вони захопили Крим і розігнали Курултай. Номана Челебіджіхана та його соратників заарештували і відправили літаком до Севастополя.

Кримські татари беруть ініціативу створення автономії під гаслом “Крим для кримців”

Рефат Чубаров зазначає: коли кримські татари готові були провести Курултай, мусульманський виконком виступив із заявою: “Про владу в Криму”.

“Головний меседж в цій заяві був про те, що кримські татари беруть ініціативу створення автономії без гегемонії будь-якої національності над іншою і під гаслом “Крим для кримців”. Саме це завдання вони виконали 13 грудня — Курултай проголосив Кримську Народну Республіку”, — акцентує голова Меджлісу.

Він розповідає, що 14 грудня Курултай затвердив символіку Кримської Народної Республіки і ухвалив основні кримськотатарські закони. Зокрема, була ухвалена перша Конституція Криму.

За словами Чубарова, Курултай звернувся до російської та української спільнот з проханням, щоб вони також провели свої установчі з'їзди та обрали делегатів і разом з кримськими татарами провели загальнокримські установчі збори. Там мали затвердити всі основні документи.

“Українська центральна рада у грудні 1917 року визнала Кримську Народну Республіку. Але далі вже не вдалося поглибити взаємодію, оскільки в січні 1918 року більшовики вже взяли верх і в лютому Курултай був розчавлений”, — пояснює Рефат Чубаров.

Відомо, що 23 лютого 1918 року Челебіджіхана розстріляли матроси в Севастопольській в’язниці, а його тіло вивезли і кинули в море. Загалом 22-24 лютого в Севастополі було розстріляно близько 600 кримських татар.

Номан Челебіджіхан.

Підтвердження, що кримськотатарська державність має глибоке історичне коріння

Говорячи про значення першого Курултаю в історії кримськотатарського народу, голова Меджлісу наголошує, що Курултай 1917 року — це було підтвердження, що кримськотатарська державність, кримськотатарське самовизначення і тоді в 1917 році не були новими чи штучними.

“Вони спираються на глибоке історичне коріння. У Криму 342 роки існувала державність кримських татар. І тому сьогоднішнє їхнє прагнення реалізувати право на самовизначення в Криму у складі незалежної Української держави витікає з державності кримських татар Кримського ханства, зі спроби відновити цю державність в нових умовах разом з усіма, хто на той момент також проживав у Криму”, — підкреслює він.

І додає, що тепер прагнення кримськотатарського народу, які були знову оголошені на відновленому другому Курултаї 26 червня 1991 року, це підтвердження, що сьогодні статус Криму у складі незалежної України має витікати з безперечного права кримських татар на самовизначення на своїй землі.

“Вони це спробували зробити в 1917 році — не дали більшовики. Вони це спробували зробити в 1991 році, коли розпадався Радянський Союз — не дали комуністи, російська більшість в Криму і комуністи у Києві. Вони наполягають на цьому, і дасть Бог, третя спроба буде успішною, і ми матимемо Кримськотатарську національно-територіальну автономію у складі незалежної Української держави”, — каже Рефат Чубаров.

Якби Курултаю не було, ідея національного суверенітету могла б зникнути за роки панування радянської влади

Історик Мартін-Олександр Кислий наголошує: короткий, але яскравий період революційної боротьби та політичної субʼєктності зберіг історичну тяглість державотворення кримських татар.

“Якби Курултаю не було, ідея національного суверенітету могла б зникнути за роки панування радянської влади. Період кримськотатарської національної революції є вкрай важливою сторінкою історичної пам’яті народу та уявлення про самих себе як націю”, — підкреслює історик.

Другий Курултай кримськотатарського народу відбувся 26-30 червня 1991 року в Сімферополі. Це стало знаковою подією в історії народу. Саме тоді був сформований Меджліс кримських татар.

Після захоплення Криму росією у 2014 році окупаційний верховний суд Криму визнав Меджліс кримськотатарського народу екстремістською організацією та заборонив його діяльність. Нині Меджліс функціонує у Києві. Його склад залишається чинним до деокупації Криму – коли Курултай зможе зібратися на сесію. За умов окупації проведення сесії Курултаю неможливе.

Восени 2018 року у Києві зібралася конференція делегатів Курултаю і ухвалила рішення, що до звільнення Криму від російської окупації і до створення умов для вільних виборів делегатів Курултаю діючий склад Меджлісу кримськотатарського народу продовжує виконувати свої повноваження.