День спротиву окупації: історія захоплення Криму

26 лютого – важлива дата в новітній історії України — День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Він присвячений подіям 2014 року, коли в Сімферополі відбувся масовий мітинг кримських татар на підтримку територіальної цілісності України, що став символом опору російській агресії.
Підготовка до окупації Криму почалася задовго до лютого 2014 року. Російська федерація систематично працювала над посиленням свого впливу на півострові через різні механізми.
Інформаційна війна. Ще з 1990-х років на території Криму активно працювали російські пропагандистські медіа, які поширювали наративи про «російський Крим» і дискредитували Україну. Це посилювалося після Помаранчевої революції 2004 року.
Політична діяльність. У Криму діяли проросійські організації, такі як «Русская община Крыма» та «Русское единство», які мали підтримку з москви. Вони просували ідею відокремлення півострова від України.
Підривна робота спецслужб рф. Російські спецслужби активно впливали на ситуацію, підтримуючи проросійські політичні сили, впроваджуючи агентуру в кримські органи влади та правоохоронні структури.
Військова присутність росії. Чорноморський флот рф, який перебував у Криму на підставі угоди з Україною, використовувався для збору розвідданих та підготовки силового захоплення.
Економічна залежність. Росія створювала економічні важелі впливу на Крим через постачання енергоресурсів, кредитування підприємств та роботу російських банків.
Підготовка силової операції. Ще до лютого 2014 року росія перекидала до Криму спецпідрозділи та військову техніку, що дозволило блискавично захопити ключові об'єкти після початку окупації.
Фактично, окупація Криму була не спонтанною операцією, а добре спланованою гібридною війною, яка включала елементи інформаційної, політичної, економічної та військової агресії.
Історичний контекст
Після Революції Гідності у лютому 2014 року політична ситуація в Україні була нестабільною.
Саме в цей період російська федерація почала реалізовувати свій план анексії Криму, використовуючи військові підрозділи без розпізнавальних знаків та проросійські політичні сили на півострові.
У цей час проросійські сили в Криму, зокрема партія «Русское единство» на чолі з Сергієм Аксьоновим, намагалися ініціювати сесію Верховної Ради Криму для розгляду питання про відокремлення півострова від України.
У відповідь на це кримські татари, а також українські активісти вирішили організувати акцію протесту.
26 лютого 2014 року перед будівлею Верховної Ради АР Крим відбувся багатотисячний мітинг, організований Меджлісом кримськотатарського народу.
Протестувальники вимагали збереження територіальної цілісності України та протидіяли спробам проголошення так званої «незалежності» Криму.
Мітинг зібрав близько 10-15 тисяч людей, які підтримували територіальну цілісність України. Учасники скандували «Крим – це Україна!» та вимагали не допустити ухвалення рішень, які могли б сприяти відокремленню Криму.
Водночас проросійські активісти проводили зустрічний мітинг.
Проти мітингувальників, які виступали за збереження територіальної цілісності України, виступили проросійські активісти, серед яких були представники партії «Русское единство» та члени різних проросійських організацій.
Вони виступали за приєднання Криму до росії. Сутички між двома сторонами стали неминучими: виникла тиснява, через яку загинули дві особи, а кілька десятків людей отримали травми.
Проукраїнські мітингувальники змогли зірвати проведення позачергової сесії Верховної Ради Криму, яка мала ухвалити рішення про відділення від України.
Однак уже наступного дня, 27 лютого, будівлю парламенту захопили озброєні російські військові без розпізнавальних знаків (так звані «зелені чоловічки»), що стало початком активної фази окупації Криму.
Пізніше окупаційна влада переслідувала учасників мітингу. Зокрема, одним із символів репресій стала «справа 26 лютого», у межах якої незаконно ув’язнили членів Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза.
Окупація
У захопленні Криму брали участь різні підрозділи Збройних сил рф. Зокрема:
Спецназ ГРУ (Головне розвідувальне управління рф). Саме ці підрозділи першими розпочали операцію із захоплення ключових об’єктів.
Повітряно-десантні війська (ВДВ, російською). Використовувалися для блокування українських військових частин та контролю стратегічних точок.
Морська піхота Чорноморського флоту рф. Включала 810-у окрему бригаду морської піхоти, яка дислокувалася в Севастополі.
Спецпризначенці Федеральної служби безпеки (ФСБ). Вони координували інформаційні та диверсійні операції, залякували українських військових і місцевих жителів.
Військові з частин Південного військового округу рф. Ці військові були залучені для підтримки операції та демонстрації сили.
Щодо чисельності російських військ, то ще перед окупацією в Криму вже перебував Чорноморський флот рф, що складався приблизно з 12 000 військових (згідно з угодами з Україною).
Протягом лютого-березня 2014 року росія додатково перекинула на півострів близько 25 000 військовослужбовців. Загальна чисельність російських сил, за різними оцінками, досягла 30 000 - 35 000 осіб.
Хронологія захоплення
- 27 лютого 2014 року – озброєні військові без розпізнавальних знаків захопили будівлі Верховної Ради та Ради міністрів Криму.
- 28 лютого – 1 березня – блокували аеропорти Сімферополя та Севастополя, аби не допустити підкріплення з материкової України.
- 1–5 березня – штурмували українські військові частини, блокували кораблі ВМС України в бухтах.
- 16 березня – росія організувала незаконний «референдум».
- 18 березня – путін оголосив про «приєднання» Криму до рф.
Символ боротьби
З 2020 року указом Президента України Володимира Зеленського 26 лютого офіційно проголошено Днем спротиву окупації Криму.
Ця дата нагадує всьому світу про незаконну анексію Криму та боротьбу українців і кримськотатарського народу за свободу.
Щорічно в цей день проводяться пам’ятні заходи, мітинги, тематичні виставки та освітні ініціативи, які підкреслюють важливість повернення Криму під контроль України та захисту прав його мешканців.
День спротиву окупації Криму – це не лише спомин про події 2014 року, а й заклик всьому світу не забувати про незаконне захоплення української території. Боротьба за Крим триває і Україна докладає всіх зусиль, аби відновити свою територіальну цілісність.
Крим – це Україна! І суть цього справедливого твердження неодмінно буде втілена в життя.
Читайте також:
- Що могло б завадити окупації або яким мав бути спротив в Криму
- «Пишіть російською». Як у російських СІЗО забороняють листування рідною мовою
- «Крим жадав змін у державі»: настрої, вимоги та значення мітингу 23 лютого 2014 року в Сімферополі
- Операція «Сочевиця»: 81 років тому москва депортувала чеченців та інгушів
Читайте новини в телеграмi
Актуальнi новини Украiни та свiту
Підписатись
Головнi новини
Бiльше новин
День спротиву окупації: історія захоплення Криму

Що могло б завадити окупації або яким мав бути спротив в Криму

«Пишіть російською». Як у російських СІЗО забороняють листування рідною мовою

Україна світовий лідер у виробництві дронів, - міністр Рустем Умєров

У Києві відбувся літературний вечір Мустафи Аметова

«Крим жадав змін у державі»: настрої, вимоги та значення мітингу 23 лютого 2014 року в Сімферополі

Операція «Сочевиця»: 81 років тому москва депортувала чеченців та інгушів
23 лютого - роковини загибелі Номана Челебіджіхана