7 липня 1989 року в Криму вийшов перший номер газети «Qırım» (спочатку під назвою "Достлук" / "Дружба"), який став першим кримськотатарським періодичним виданням після депортації 1944 року.

У 1992 році редакційний колектив офіційно взяв на себе управління виданням, що підкреслило його громадську ініціативу. Понад десять років газета виходила двічі на тиждень, що було значним досягненням для невеликої громади.

З 2004 року видання почало фінансуватися за підтримки Державного комітету України у справах національностей та релігій.

Однак з часом редакція ухвалила стратегічне рішення відмовитися від продажу в кіосках, зосередивши увагу на підвищенні якості вмісту та обслуговуванні передплатників.

«Qırım» регулярно виходила з періодичністю від одного до трьох разів на тиждень.

Попри різні труднощі (газета припинила свою діяльність на два місяці у 2011 році), вона продовжувала інформувати своїх читачів про актуальні події, але з окупацією кримського півострова зіштовхнулася з серйозними викликами.

Після тимчасової окупації Криму росією в 2014 році «Qırım» зіткнулася з безпрецедентним тиском.

Окупаційна влада неодноразово звинувачувала газету в "екстремізмі" та "дискредитації російської армії".

Редакція втратила фінансування, через що зменшилася періодичність її випуску.

Окупаційна адміністрація запропонувала газеті приєднатися до «Медіацентру імені Гаспринського», але головний редактор Бекір Мамутов відмовився від цієї пропозиції, прагнучи зберегти свою фінансову та інформаційну незалежність.

Хоча у 2015 «Qırım» зміг отримати свідоцтво про реєстрацію від Роскомнагляду, газета отримувала кілька попереджень від окупаційної влади.

Незручним для кримської влади є те, що на сторінках видання висвітлюються актуальні, а не погоджені з офіційною пропагандою питання, що стосуються кримськотатарського народу.

Журналісти часто підіймають теми порушення прав людини та відтворюють матеріали з новин та міжнародних джерел стосовно окупованого Криму.

У 2024 році редакцію, зокрема Бекіра Мамутова, оштрафували на значні суми за публікацію звітів ООН про порушення прав людини в Криму.

Наприклад, у червні 2024 року окупаційний суд наклав штраф у 300 000 рублів за статтю, що пояснювала, чому кримські татари не повинні брати участь у війні росії проти України.

Ці репресії ускладнюють роботу редакції, але «Qırım» продовжує залишатися голосом правди в окупованому Криму.

Сьогодні газета виходить раз на тиждень, зберігаючи свою місію — висвітлювати суспільно-політичні події кримськотатарською мовою, надаючи пріоритет рідній мові, хоча окремі статті публікуються й російською.

_ Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини_.