9 серпня - Міжнародний День корінних народів світу. В Україні це кримські татари, караїми і кримчаки. Як формувався корінний народ кримські татари на території Криму, з якими викликами стикаються та чи захищені їхні права в Україні та на міжнародній арені - QIRIM.News поспілкувалися з історикинею Гульнарою Абдуллаєвою, головою Меджлісу Рефатом Чубаровим і доповідачем Постійного форуму ООН з питань корінних народів Сулейманом Мамутовим.

“Не мають власного державного утворення за межами України”

Корінний народ України - автохтонна етнічна спільнота, яка сформувалася на території України. Вона є носієм самобутньої мови і культури, має традиційні, соціальні, культурні або представницькі органи, самоусвідомлює себе корінним народом України, становить етнічну меншість у складі її населення і не має власного державного утворення за межами України.

Таке визначення прописане у Законі "Про корінні народи України", ухваленому Верховною Радою 1 липня 2021 року.

У цьому ж документі зафіксовано, що корінними народами України, які сформувались на території Кримського півострову, є кримські татари, караїми і кримчаки.

Кримські татари. Фото: DW

Говорячи про чисельність цих народів, можна оперувати даними, які були до окупації Криму. Зокрема, станом на 2013 рік чисельність кримських татар у Криму складала близько 300 тисяч. Згідно з даними перепису населення 2001 року, в Україні мешкало 1196 караїмів та 407 кримчаків.

Караїми. Фото: Кримська світлиця

Кримчаки. Фото: Голос Криму

“Історію кримських татар систематично спотворювали, зокрема й те, що вони є корінним народом”

Етнічна історія кримськотатарського народу протягом тисячоліть формувалася саме в Криму, розповідає QIRIM.News історикиня Гульнара Абдуллаєва.

Фото: Facebook/Gulnar Abdula

“Під впливом багатьох факторів склалися особливості антропологічного типу, расової приналежності, мови, характеру, традицій, релігії та побуту корінного народу. Це був складний процес. У ньому взяли участь багато народів і племінних союзів, які в різний час населяли Північне Причорномор’я і Кримський півострів”, - каже Абдуллаєва.

Кримськотатарське поселення у Криму, 1943 рік. Фото: Крымский блог

Однак, протягом останніх двохсот років історію кримських татар систематично спотворювали, зокрема те, що вони є корінним народом. Після окупації Кримського ханства багато праць кримськотатарських істориків і науковців були загублені або вивезені до росії. Російські ж історики стверджували, що кримські татари нібито прийшли до Криму лише в XIII столітті.

У 30–40-х роках XX століття з’явилися спроби вивчити етногенез кримських татар. Але після депортації 1944 року цей процес переривається.

“Натомість починається цілеспрямоване винищення пам’яток матеріальної та духовної культури корінних жителів. На півострові масово перейменовують поселення, позбавляючи їх історичних топонімів. Переписують історію Криму, щоб витравити зі свідомості людей багатовікову спадщину кримських татар”, - підкреслює історикиня.

За її словами, у 80-х роках минулого століття очільники Радянського Союзу дали вказівку історикам “знайти” факти, які б доводили, що вони не є корінним народом Криму”. Однак, як би не прагнули в історії спростувати корінну приналежність кримських татар до Криму, історичні факти говорять самі за себе.

“Сучасні дослідники знаходять коріння кримськотатарської нації в археологічних культурах бронзової і залізної доби, які колись розвивалися в Північному Причорномор'ї і Криму”, - наголошує Гульнара Абдуллаєва.

"Виклики перед корінним народом"

Виклики, з якими стикався корінний народ кримські татари, були пов'язані з історією народу, зокрема зі знищенням їхньої державності, знищенням Кримського ханства і колонізацією Криму російською імперією, розповідає QIRIM.News голова Меджлісу Рефат Чубаров.

“Одразу після захоплення Криму російською імперією 1783 року, вона позбавила кримських татар права суб'єктності, вона знищила їхню державу, з права суб'єктності витікають всі інші можливості розвитку будь-якого народу”, - каже він.

Пізніше, вже у XX столітті, кримськотатарський народ зіткнувся зі ще одним викликом - депортацією 1944 року. А з поверненням на батьківщину, коли корінний народ облаштувався, з'явився шанс на відродження - щодо мови, культури, актуалізувався ще один виклик - право на самовизначення, наголошує голова Меджлісу. Бо з розпадом СРСР та проголошенням незалежності України відбувалися процеси, пов'язані з визначенням статусу Криму, землі корінного народу, але без них.

“І цей виклик, виклик щодо права на самовизначення, тобто невід'ємне право на вільне облаштування свого громадського, політичного життя на власній землі, і сьогодні є одним із найбільших для кримськотатарського народу. Оскільки від його розв'язання залежить успішне вирішення всіх інших викликів”, - підкреслює голова Меджлісу.

Але одночасно з пошуком механізмів для розв'язання цього виклику щодо права на самовизначення відбулася агресія російської федерації на Україну.

“І тепер кримські татари опинилися в умовах російської окупації, де їхній де-факто статус може визначатися як статус заручника, не більше і не менше”, - заявив Чубаров.

“Право на самовизначення в 99% реалізується через автономію”

Корінні народи прагнуть реалізувати своє право на самовизначення. У сучасному міжнародному праві це право на самовизначення в 99% реалізується через автономію, пояснює у розмові з QIRIM.News член Постійного форуму ООН з питань корінних народів Сулейман Мамутов.

Фото: Facebook/Suleiman Mamutov

“Політична форма – це автономія. Якою має бути ця автономія, форма і зміст, це питання перемовин і діалогу між корінним народом і урядом держави, де проживає цей корінний народ. Якщо дуже стисло, це автономія, яка дозволила б кримськотатарському народу в питаннях, що стосуються його розвитку, самому визначати своє майбутнє, контролювати це майбутнє, бути власником своєї долі, і щоб це право гарантувалося державою через законодавство. Бажано на якомога вищому рівні”, - каже Сулейман Мамутов.

На запитання, чи є шанси у Національно-територіальної автономії, Сулейман Мамутов відповідає “шанси є завжди”. У 2018 році робоча група Конституційної комісії напрацювала зміни до розділу X Конституції, де йдеться про Автономну Республіку Крим. Каже, попри те, що напрацювання не були імплементовані, діалог слід продовжувати.

“Бо це одне з природних прав, яке ми маємо, яке підтримала й закріпила сама Україна. Так, я розумію, під час воєнного стану не можна змінювати Конституцію, але ніщо не забороняє нам вести цей діалог. І, в принципі, держава, мала б теж, кажучи відверто, добросовісно вступити в цей діалог. Це не односторонній процес. Якщо ти бачиш, що в тебе є корінний народ, який висловлює таке бажання і має такі законні очікування, то чому б не вступити в діалог і почати напрацьовувати параметри того, як може функціонувати ця національно-територіальна автономія на майбутнє”, - наголошує Сулейман Мамутов.

“Питання трансформації Кримської автономії не є конфліктогенним”

Рефат Чубаров вважає - ймовірність внесення змін до Конституції та переформатування статусу Криму в національно-територіальну автономію залежить від багатьох факторів. Зокрема, констатує, що є побоювання політиків.

За його словами, питання, яке може і повинно бути вирішено майже миттєво, бо воно чітко спирається і на міжнародне право, і на національне законодавство, може сповільнюватися через поведінку політикуму.

“В нашому випадку не йдеться про утворення, якого не існувало на політичній мапі України, яке не було закріплено в Конституції України. В нашому випадку завдання полегшується тим, що маємо говорити про трансформацію існуючого статусу Криму, включивши в Конституцію України такі норми, які б передбачали б можливість реалізації кримськотатарським народом права на самовизначення”, - наголошує голова Меджлісу.

Він пояснює, що нині потрібно вдосконалювати правову базу. І це удосконалення статусу Криму Чубаров називає трансформацією Криму.

“Мені здається, що при певній волі політиків, системній роботі державних органів і при достатній цілеспрямованості зусиль громадськості питання трансформації Кримської автономії не є таким, що не можна подужати. Більш того, воно не є конфліктогенним”, - підкреслює голова Меджлісу.

Він наголошує, що під час воєнного стану заборонено вносити зміни до Основного закону України. Однак, варто готувати законопроєкти, які можуть бути схвалені після внесення відповідних змін до Конституції. І таким чином захищати права корінних народів. Зокрема, вносити зміни до законів, де йдеться про вибори Верховної Ради АРК, міських рад, селищних і міських голів, про представницькі органи автономії. Мета - створити умови для рівних прав корінного кримськотатарського народу.

“Я є прихильником того, що всю цю базу треба розробляти зараз, маючи на увазі погоджені параметри розвитку Кримської автономії”, - додав Чубаров.

“Закон “Про корінні народи України” підтвердив силу міжнародного права в Україні”

1 липня 2021 року Верховна Рада України ухвалила Закон “Про корінні народи України”. І там, зокрема, прописано, що корінні народи мають право на самовизначення у складі України та політичний статус у межах Конституції та законів України.

Рефат Чубаров каже - при розробці цього закону були враховані всі принципи, які на той момент існували в міжнародному праві щодо корінних народів.

“Головне в нашому випадку - була врахована Декларація ООН про права корінних народів, та декларація, що була схвалена ООН у 2007 році. Україна тоді не підтримала цю декларацію. І вже у 2014 році Верховна Рада України на тлі окупації Криму схвалила постанову, в якій заявила про приєднання до Декларації ООН про права корінних народів” (...) Отже, Закон “Про корінні народи України” однозначно своїми статтями підтвердив силу міжнародного права в Україні", - запевняє голова Меджлісу.

“Україна стала сприйматися міжнародною спільнотою як одна з держав, що підтримує права корінних народів”

Доповідач Постійного форуму ООН з питань корінних народів Сулейман Мамутов переконаний - після 2014 року Україна стала сприйматися міжнародною спільнотою як одна з держав, що підтримує права корінних народів як на глобальному, так на регіональному і національному рівнях.

“Це дуже важливий момент, оскільки у 2007 році, коли проходило голосування за Декларацію ООН про права корінних народів (це документ, який напрацьовувався понад 20 років), на жаль, Україна утрималася в Генеральній Асамблеї від голосування. І тоді не було жодної позиції на державному рівні: що ми взагалі з цим робимо, чи визнаємо ми, що в нас є корінні народи, чи ми будемо продовжувати тримати умовно кримських татар, караїмів і кримчаків в «сірій зоні», де ми нібито є, ми не відмовляємо їм, але й не будемо офіційно визнавати. Тобто прогрес дуже суттєвий”, - констатує Сулейман Мамутов.

Юрист-міжнародник каже, сам факт, що представник корінного народу був обраний як кандидат від уряду у Постійний форум ООН з питань корінних народів (у квітні Сулейман Мамутов був обраний доповідачем Постійного форуму ООН з питань корінних народів - ред.) – це досить суттєве досягнення. Тому що це означає, що Україна на міжнародному рівні активно долучена до процесів формування рекомендацій політики в системі ООН. А також рухається у напрямку реалізації прав корінних народів.

Сесія Постійного форуму ООН з питань корінних народів. Фото: КРЦ

“Це є на моє переконання потужним свідченням того, що Україна є в певному сенсі одним із моральних авторитетів на міжнародній арені”, - резюмує член Постійного форуму ООН з питань корінних народів.

Зізнається, цілі, які ставив для себе в ООН в питанні висвітлення проблем корінних народів, досягнув. Зокрема, нещодавно Економічна і соціальна рада ООН затвердила доповідь та рекомендації Постійного форуму ООН з питань корінних народів.

В його основній частині Постійний Форум вперше прямо називає три корінні народи України – кримських татар, караїмів та кримчаків. І наголошується, що російська агресія проти України відверто шкодить реалізації прав корінних народів.