Від початку реалізації акції «Листи до вільного Криму» Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим зібрало понад 4 тисячі листів підтримки для українських політв’язнів, яких утримують у тюрмах рф і тимчасово окупованого Криму. Про це QIRIM.News повідомили у відомстві. Як передають листи бранцям Кремля і яких правил варто дотримуватися при їх написанні, щоб вони пройшли цензуру - далі у матеріалі.

«Обирається найбезпечніший і практичний канал доставки»

Географія ініціативи «Листи до вільного Криму» охоплює не лише всю Україну — листи надходять зі Львова, Харкова, Дніпра, Одеси, Києва та багатьох інших міст і сіл, але й з-за кордону: з країн Європейського Союзу, Північної Америки, Балтії, Кавказу та навіть від українців у тимчасовій еміграції, розповіли у представництві.

«Люди найчастіше звертаються до конкретних в’язнів, історії яких стали відомими завдяки медіа та правозахисникам: до журналістів, кримських татар, ветеранів, волонтерів, активістів. Тобто до тих, хто символізує незламність і спротив. Однак дедалі більше листів адресуються й тим, про кого відомо менше. Це теж ознака зрілої солідарності, яка не залежить від публічності», - зазначили у відомстві.

Передача листів здійснюється у тісній співпраці з правозахисними організаціями, волонтерськими мережами, родинами політв’язнів, адвокатами.

«У кожному випадку обирається найбезпечніший і практичний канал доставки — особисто через захисників, поштовим відправленням або під час дозволених зустрічей. До процесу залучаються фахівці, які мають досвід роботи з тюремною кореспонденцією, розуміють обмеження й вимоги пенітенціарної системи рф, зокрема щодо змісту, оформлення та дозволених носіїв», - пояснили у представництві.

Від частини політв’язнів надходять відповіді на листи. Здебільшого це короткі записки, листівки, слова вдячності, згадки про самопочуття, реакції на отриману підтримку. Часто відповіді передають через родичів або правозахисників. Для багатьох ув’язнених лист стає єдиним вікном у зовнішній світ, емоційною опорою, речовим доказом того, що про них не забули.

Втім, слід розуміти: відповіді можливі не завжди. На це впливають жорсткі правила колоній, обмеження на кількість листування, відсутність паперу, ручки чи олівця, а іноді — навіть страх через ризик бути покараним за фразу, яку тюремна адміністрація може трактувати як «порушення режиму», наголосили у представництві.

«Та навіть якщо відповіді немає — це не означає, що лист не дійшов чи був байдужим. Зі слів родичів, адвокатів, через уривки в розповідях ми точно знаємо: листи доходять, і вони мають величезне значення. Вони читаються, зберігаються, іноді стають внутрішнім стимулом — триматися, вистояти, вірити», - констатували у відомстві.

«Не лише акт підтримки, а й акт обережності та відповідальності»

Система російської пенітенціарної цензури влаштована так, що будь-яке послання ззовні проходить через фільтри, які не мають нічого спільного з людяністю чи гуманітарними нормами, наголосили у представництві. Вони спрямовані на ізоляцію, психологічний тиск і залякування. Саме тому написати лист політв’язню — це не лише акт підтримки, а й акт обережності та відповідальності.

«Є кілька головних правил, які допоможуть вашому листу успішно подолати всі цензурні перепони. Насамперед — уникайте політичних гасел. Навіть якщо хочеться вигукнути «Крим — це Україна!» чи «Слава героям!», варто пам’ятати: будь-яка подібна фраза може стати причиною блокування листа. Цензори рф не пропускають тексти, що містять навіть натяк на політичні оцінки, гасла чи вислови про українську державність. Це стосується також згадок про справу, через яку людину ув’язнено, — навіть якщо вона сфальсифікована від початку до кінця», - пояснили у відомстві.

Друге важливе правило — не застосовуйте символи, абревіатури, приховані коди, що можуть здатися «підозрілими» тюремній адміністрації. Третє — не вдавайтеся до лайки, сарказму чи жартів про органи, які здійснили затримання.

«Навіть жартівливий заклик «тікай звідти» може стати причиною того, що весь лист не дійде до адресата. Аналогічно не варто писати образи чи висловлювання, які можуть бути трактовані як «екстремістські» або такі, що «розпалюють ворожнечу», - додали у відомстві.

Ось чому всі листи, які надходять до Представництва в межах акції, ретельно перекладаються російською мовою, переписуються від руки, скануються для збереження копії, а вже тоді передаються родичам або правозахисникам, які мають канали для передачі їх до СІЗО чи колоній.

«Уявіть, що ви подаєте йому руку через ґрати»

У відомстві наголосили, що цей складний і, здавалося б, бюрократичний процес насправді є важливим інструментом безпеки — завдяки йому листи проходять контроль і доходять до ув’язнених, не наражаючи їх на додаткові ризики.

У Представництві Президента в АР Крим зауважують: лист має бути не просто «коректним» — він має бути теплим і живим.

«Пишучи політв’язню, уявіть, що ви подаєте йому руку через ґрати. Тому дуже важливо персоналізувати листа: звертайтеся на ім’я, пояснюйте, чому саме цій людині ви пишете, поділіться власною історією — про себе, свою роботу, життя, мрії, улюблені книги, прогулянки парком чи улюблену каву вранці», - порадили у представництві.

«Листи українською та кримськотатарською цензура не пропускає»

Проєктна менеджерка громадської організації КримSOS Тамара Дохнадзе у розмові з QIRIM.News каже: дуже важливо не зачіпати у листах політичних тем.

«Це мають бути більш особисті листи. Можна уявити, ніби ти пишеш старому знайомому, другу, розповісти про себе, розповісти про якусь книжку, яку прочитали. Звичайно, якщо вона не стосується політичної ситуації. Не провокувати», - пояснює проєктна менеджерка.

Правозахисниця акцентує: листи українською та кримськотатарською мовами цензура у російських тюрмах не пропускає. Тож варто одразу писати російською або ж їх перекладуть організації, через які ви передаєте лист.

«Можна якісь фрази використовувати (українською чи кримськотатарською - ред.), але загалом весь лист - не можна, вони його можуть просто не передати. Тоді вся ця ініціатива втрачає сенс», - наголошує Тамара Дохнадзе.

«Бранцям хочеться відчувати, що про них не забувають»

Вона радить писати бранцям кремля про щось особисте, що може людину «зігріти».

«Щось емоційно описати, що було важливе для вас, поділитися чимось хорошим, бо їм цього не вистачає. Політичні теми, критику не те, що не бажано, воно може не пройти», - додає проєктна менеджерка громадської організації КримSOS .

За її словами, листи політбранцям варто писати, щоб зберегти зв'язки з тими, хто перебуває у неволі. Адже політув'язненим у російських тюрмах потрібно підтримувати зв'язок із зовнішнім світом. Зі списками політв'язнів можна ознайомитися на сайтах громадських організацій, які займаються питаннями бранців кремля.

«Бо для них це важливо, вони ізольовані інформаційно та фізично. По-перше, немає інтернету, бранці не можуть слідкувати за новинами. По-друге, новинний потік - це переважно наративи росії, пропагандистів. У таких умовах їм хочеться відчувати, що про них не забувають. Важливо підтримувати їх, аби триматися у неволі і не збожеволіти», - акцентує Тамара Дохнадзе.

Одним із найзручніших способів передати листи політбранцям, каже вона, віддати їх правозахисникам або активістам.

«Ми потім ці листи оцифровуємо, переводимо в електронний вигляд і по можливості передаємо активістам, родичам або адвокатам. І коли вони їх відвідують, то після цензурування можуть передати», - зазначає вона.

За словами Тамари Дохнадзе, для жителів окупованого Криму може бути інший варіант. Якщо у місцях утримання є система листування, то можна відправити листом через «Зонателеком».

Листи політвязням - це прості речі, які формують відчуття зв’язку із зовнішнім світом — тим світом, у якому час іде не в умовах ізоляції, наголосили у Представництві Президента України в АР Крим. Живі образи, згадки про природу, дружбу, музику, запах моря чи веселу історію з дитиною — усе це створює міст між двома світами, роз’єднаними ґратами.

«І, звісно, не забувайте висловити головне: що ми пам’ятаємо, підтримуємо і чекаємо на звільнення. Такі слова мають значення не лише для самих бранців, а й для їхніх родин, правозахисників, адвокатів, які бачать, що за людиною стоїть громадянське суспільство», - резюмували у відомстві.

За даними Представництва Президента в АР Крим, станом на 4 серпня понад 220 кримських політв'язнів незаконно утримуються у російських тюрмах. З них 133 — кримські татари.

Фото: Представництво Президента України в АР Крим