«Новий удар по Керченському мосту — частина багаторівневої операції українських спецслужб», — Дмитро Снєгирьов

Атака на Керченський міст 3-го червня стала черговим елементом масштабної багатовекторної операції українського розвідувального співтовариства.
Її ціллю є не лише завдати матеріальних втрат ворогу, а й продемонструвати військову та політичну суб’єктність України.

Про це QIRIM.News розповів військовий експерт Дмитро Снєгирьов.
На його думку, удар по Керченському мосту став логічним продовженням серії операцій, що передували атаці — зокрема, знищення російських зенітно-ракетних комплексів С-300 та С-400 (система «Тріумф»), які відповідали за активну протиповітряну оборону півострова.
Їх нейтралізація відкрила шлях для ударів по логістичних вузлах окупантів, зокрема по самому мосту.
«Це не демонстрація сили, а комплексна стратегія: спочатку — удари по системах ППО, потім — по логістиці, включаючи сам Керченський міст, залізничну колію в Запорізькій області, мости в Курській і Брянській областях рф, — пояснює Снєгирьов.

Він наголошує, що йдеться про руйнування ключових маршрутів постачання армії рф та дезорганізацію її бойового управління.
Водночас ці дії мають чіткий політичний підтекст: за словами експерта, атака на міст на тлі перемовин між Україною та рф — це сигнал від України як суб’єкта переговорного процесу, здатного діяти не лише політично, а й військово.
«Це підвищує нашу суб’єктність. Ми показуємо, що можемо наносити удари по ворогу і в тилу, і на тимчасово окупованих територіях. А головне — що питання Криму не закрите. Навпаки, ми доводимо: жодної міжнародної ратифікації нових російських кордонів не буде», — наголошує аналітик.
Логістика — в центрі операцій
Снєгирьов підкреслює, що всі удари — від безпілотників по аеродромах і мостах до підриву залізниці — спрямовані на одне: зменшення логістичних можливостей рф, особливо у періоди загострення на фронті.
«Ці атаки відбувалися синхронно з активізацією бойових дій як на території рф — у Курській, Білгородській, Брянській областях — так і на харківському та сумському напрямках», — стверджує він та зауважує, що це не випадковість, а чітке планування.

Керченський міст — не лише про логістику, а й про символіку
Крім практичного значення, Керченський міст несе й важливу символічну функцію — він став імперським символом російської присутності в окупованому Криму. Саме тому він — постійна ціль українських спецслужб.
«Удари по Керченському мосту - це фактично крапка в російському диктаті власних вимог на перемовному процесі і відповідь на їхні вимоги міжнародного визнання Криму. Це свідчення того, що Україна розглядає повернення півострова не стільки політичним, скільки військовим шляхом», — підсумовує експерт.
Снєгирьов зазначає, що Україна демонструє здатність проводити комплексні спецоперації, що мають одночасно військовий, політичний та інформаційний ефект.

Під час останньої атаки був підірваний зовнішній контур захисту Керченського мосту — так звані бонові та підводні бар’єри.
Їх відновлення вимагає часу, а сама точність атаки свідчить про глибоке розуміння вразливих місць противника. Це — доказ системного та багаторівневого характеру українських дій.
«Удар по мосту є також прикладом інноваційних рішень: якщо перший підрив здійснювався з використанням вантажівки, потім — морських дронів, то нині, ймовірно, застосовано підводний дрон. Така варіативність засобів ураження свідчить: українські сили активно шукають нові сценарії.
Для російського командування це означає постійне напруження: удар може наздогнати з повітря, з моря і навіть з-під води.

Такий підхід змушує ворога розпорошувати ресурси — перекидати туди системи радіоелектронної боротьби, протиповітряної оборони та залишки Чорноморського флоту.
Іншими словами, це масштабне відволікання живої сили, техніки й фінансів, що виснажує рф у стратегічній перспективі», — пояснив військовий експерт Дмитро Снєгирьов.
Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини.
Читайте також:
- Роковини загибелі кримських політв'язнів: як бранцям кремля добитися медичної допомоги і запобігти новим смертям у російських тюрмах
- Крим, якого більше немає: як художниця Ельзара Галімова оживляє додепортаційні пейзажі в календарях
- 51 рік мав виповнитися сьогодні першій жертві російської окупації Решату Аметову
- День Соборності: чому Крим не долучився до Акту Злуки і що цей день означає для кримських татар
Читайте новини в телеграмi
Актуальнi новини Украiни та свiту
Підписатись
Головнi новини
Бiльше новин
«Панцир», радар і десантний катер — «Примари» ГУР уразили російські військові об'єкти у Криму

Анжеліка Демьяненко етапована до колонії в Мордовії

Окупаційна влада Криму вводить обов’язкову шкільну форму для учнів

Окупанти звинуватили кримчанина Кирила Костигова у «державній зраді», – КРЦ
В Україні повідомили про підозру двом окупаційним суддям Криму

В окупованому Криму засудили колишнього українського силовика Сергія Соломка до 20 років ув’язнення

У справі Володимира Ананьєва свідок змінив покази на користь обвинувачення

У Криму уражено ЗРГК «Панцирь-С1» окупантів — Генштаб