Політичних бранок Февзіє Османову, Ельвізу Алієву, Есму Німетулаєву та Насібу Саїдову повернули з Кримської республіканської психіатричної лікарні № 1 імені М. І. Балабана до СІЗО-1 Сімферополя.

Про це повідомляє «Кримська солідарність».

На стаціонарній експертизі кримські татарки перебували з 23 жовтня. Як зазначила Февзіє Османова, у СІЗО її перевели 20 листопада — майже через місяць. Дівчина попросила сім'ю передати їй теплі речі та ліки першої необхідності.

Нагадаємо, одразу після арешту у СІЗО-1 Сімферополя жінки зіткнулися із незадовільними умовами утримання. Учасниці справи перебувають у сирих, неопалюваних камерах без гарячої води. Під час перевірки їх змушували знімати хустку, яку вони не можуть зняти за сторонніх чоловіків з релігійних причин. Після розмови батьків з адміністрацією слідчого ізолятора співробітники СІЗО припинили ці дії.

15 жовтня після обшуків у Севастопольському та Бахчисарайському районах Криму затримали чотирьох кримських татарок: 39-річну Есму Німетулаєву, 20-річну Ельвізу Алієву, 19-річну Насібу Саїдову та 21-річну Февзіє Османову.

Через день «київський районний суд» Сімферополя відправив жінок до СІЗО на два місяці за звинуваченням у причетності до діяльності ісламської політичної партії Хізбут-Тахрір. Це перша справа, пов'язана з причетністю до Хізб ут-Тахрір, яку порушили в Криму проти жінок.

Подробиці кримінальної справи наразі невідомі. Як зазначав адвокат Німетулаєвої Еміль Курбедінов, на засіданні з обрання запобіжного заходу слідчий ФСБ озвучив «чергові обґрунтування, що підзахисні нібито можуть сховатися і знищити докази».

Адвокат Едем Семедляєв, який захищає Ельвізу Алієву, наголошував у «суді», що її жодного разу не притягали до адміністративної відповідальності. Слідчий фсб заявляв, що прихований свідок у справі начебто вказав на Алієву як учасницю «терористичної» спільноти.

Семедляєв, як і інші захисники, наполягав на менш суворій мірі запобіжного заходу, зокрема, на домашньому арешті. Проте суд вирішив відправити всіх чотирьох кримських татарок до СІЗО. Там жінки зіштовхнулися з незадовільними умовами утримання. Учасниці справи перебувають у вологих, неопалюваних камерах без гарячої води. Під час перевірки їх змушують знімати хустки, а вони не можуть цього робити у присутності сторонніх чоловіків з релігійних міркувань.

Наприкінці жовтня - на початку листопада делегація з 16 кримських татар, включно з батьками заарештованих дівчат, поїхала до москви і подала звернення до приймальні уповноваженої з прав людини в рф Тетяни Москалькової, до Генпрокуратури та адміністрації президента рф. До звернень були прикріплені аркуші з шістьма з половиною тисячами підписів кримчан. Усі підписанти наполягали вжити заходи, спрямовані на припинення переслідування кримських татарок, а також на негайному їх звільненні.