За минулий рік рф етапувала десятки кримських політв'язнів до віддалених регіонів країни.

Такі дії не лише суперечать нормам міжнародного права, але мають і безпосередньо серйозні наслідки для самих бранців кремля та їхніх родичів.

Відповідно до Женевської конвенції, переміщення ув'язнених з окупованої території на територію держави-окупанта заборонене.

Віддаленість колоній ускладнює роботу адвокатів та позбавляє родичів можливості регулярно відвідувати ув'язнених, що негативно впливає на моральний стан політв'язнів.

Крім цього, багато політв'язнів стикаються з неналежними умовами утримання, відсутністю медичної допомоги та жорстоким поводженням.

Справжнім місцем випробування стала вʼязниця в Бурятії для кримськотатарського політв’язня Ельдара Кантемірова. Вона розташована за понад 7 тисяч кілометрів від його рідної домівки в Криму.

У таких регіонах як Бурятія суворий клімат, температура повітря взимку сягає 25-30 градусів морозу.

Як розповіла QIRIM.News дружина політв’язня Ельвіна Усеїнова, у тюрмах північних регіонів рф навіть не проводять шикування на плацу, бо надто холодно.

«Цей холод — стрес для організму людини з Криму», — розповіла вона.

Усеїнова подала два позови до Федеральної служби виконання покарань росії (ФСИН рос.) про переведення чоловіка спершу до Димитровграда (Ульянівська область), а потім — до Бурятії. Проте реакції з боку системи досі не було.

Дружина бранця кремля наголошує, що такі переведення — це не випадковість, а постійна практика. За її словами, система ФСИН створює максимальні труднощі для в’язнів та їхніх родин.

15 квітня Ельвіна Усеїнова з дітьми вирушає до бурятської тюрми на побачення з Ельдаром. Лише на квитки родина витратила понад 100 тисяч рублів (більше 48 тисяч гривень), які допомогли їм зібрати інші представники кримськотатарського народу.

«Ельдар вперше за 6 років побачить свою наймолодшу доньку. Коли його затримали, їй було 10 місяців. Чоловік наполягав, щоб я взяла її з собою», — розповіла дружина бранця.

Тим часом у родини іншого політв’язня — Руслана Месутова — немає можливості побачитися з ним.

Сестра бранця кремля Суваде Месутова в інтерв’ю QIRIM.News зауважила, що відстань з Криму до колонії № 1 в Якутії, а це 9 тисяч кілометрів, є нездоланною для родини.

Її брата перевели на північ рф у листопаді 2024 року. Відтоді 59-річний кримський татарин перебуває у штрафному ізоляторі колонії (ШІЗО), так званій «вʼязниці у вʼязниці», де умови надзвичайно суворі.

«Його постійно утримують там. За те, що він колись задрімав в ШІЗО, просто поклавши голову на стіл, йому додали 15 діб арешту. За те, що запитав котра година, ще 15 діб арешту.

За те, що поцікавився, чому у нього щомісяця беруть кров, «впаяли» новий термін арешту в ШІЗО. І так щоразу», — розповіла сестра політвʼязня.

Руслан Месутов має проблеми зі здоров’ям: хворобу хребта, діагностований гепатит С, його турбує біль в області серця і трапляються випадки втрати свідомості.

Сестра планує оскаржувати не лише дії ФСИН з приводу етапування брата, але й дії тюремної адміністрації з приводу постійного його утримання в ШІЗО.

Лутфіє Зудієва, правозахисниця з окупованого Криму, зазначила в інтерв’ю QIRIM.News, що етапування кримськотатарських політв’язнів у віддалені регіони росії – це продовження політики тиску, яка починається з моменту арешту і триває навіть після оголошення вироку.

За її словами, будь-які ув’язнені мають право бачитися зі своїми сімʼями, брати участь у вихованні дітей навіть на відстані. Проте, коли їх відсилають дуже далеко від дому, це заважає спілкуванню з родиною.

Етапи на далекі відстані ускладнюють також і життя родин ув’язнених. Наприклад, батьки похилого віку позбавлені можливості побачитися зі своїми дітьми.

«Приміром, онкохвора мати Різи Ізетова фізично не може подолати 9 тисяч кілометрів до Якутії. Для неї ця відстань — фактично довічна розлука з сином», — зазначила Лутфіє Зудієва.

На сьогоднішній день найгірша ситуація склалася у 64-річного політв’язня Сервета Газієва. Його етапували на Камчатку, що фактично відрізає його від будь-яких контактів з рідними. «Ніхто з Криму не зможе долати 12 тисяч км та регулярно їздити до нього», — додала Зудієва. Правозахисниця переконана, що ці етапи є спробою остаточно зламати людину, ізолювавши її не лише фізично, а й емоційно.

Безумовно, систематичне етапування кримськотатарських політв'язнів до віддалених регіонів росії є частиною репресивної політики рф щодо незгодних з окупацією Криму.

Ці дії створюють додатковий тиск як на ув'язнених, так і на їхні родини.

Створюючи широкий розголос про етапування, треба змусити росію припинити ці практики репресій. І в підсумку забезпечити звільнення всіх українських політв’язнів.

Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини.