Місяць Рамадан (у кримських татар, як і решти тюркських народів, він називається «Рамазан») – священний період для всіх мусульман.

Корінний народ Криму століттям зберігає релігійні традиції, пов’язані з постом у цей період.

Піст у кримських татар називається «Ораза» і триває від сходу сонця до його заходу. Саме в цей час у вірян передбачені два важливі прийоми їжі: вранці — сахур, ввечері — іфтар.

За традицією, кримські татари на сахур готують поживні та легкі страви, які дають енергію на цілий день. Часто це молочні продукти, каша, мед, сухофрукти та чай.

Іфтар, як передбачено Ісламом, починають зі склянки води або з фініків. Після цього кримські татари подають на стіл гарячі страви: шурпу (суп), самсу, плов, м’ясні страви та випічку.

Важливою частиною кримськотатарської культури, особливо під час Рамадану, є гостинність. У цей період традиційно влаштовують колективні іфтари – великі вечірні трапези, на які запрошують родичів, друзів та сусідів.

І зараз в умовах тимчасової окупації Криму багато сімей зберігають цю традицію в родинному колі або організовують зустрічі в мечетях.

Кримські татари, як і решта мусульман, дотримуються виконання особливої молитви під час місяця Рамадан — таравіх. Ця молитва складається з кількох циклів (ракаатів).

Вона здійснюється переважно в мечеті, хоча дозволяється виконувати молитву (намаз) і вдома.

У Рамадан особливу увагу приділяють благодійності. Після завершення місячного посту віряни сплачують пожертву на свято розговіння.

Як пише автор книги «Календарні обряди кримських татар» Рефат Куртієв, у давнину кримські татари подавали милостиню (садак’а) з розрахунку вартості 1 кг пшениці на кожного члена сім'ї.

Однією з найважливіших ночей Рамадану є Ніч Могутності або «К’адир геджесі» - кримськотатарською. Вважається, що саме в цю ніч був посланий перший аят Корану та багато інших знаменних подій в Ісламі.

Цю ніч віряни проводять в молитвах, просячи прощення та благословення.

Після завершення місяця Рамадан мусульмани відзначають свято розговіння Іід аль-фітр або Ораза-байрам кримськотатарською. Цей день розпочинається святковою молитвою в мечеті, після чого люди відвідують рідних і друзів, пригощаються традиційними стравами, роздають милостиню та дарують подарунки дітям.

У кримських татар збереглася традиція вітати один одного словами: «Байрам шеріфініз мубарек олсун» («Вітаю вас зі священним святом»). При цьому, молодший за віком цілував руку старшому. Старший відповідав: «Сан’а да мубарек олсун, чок яша» («І тебе також, живи довго»).

В цей час прийнято просити один в одного прощення. У своєму вірші великий поет кримськотатарського народу Ішик Умер (XVII ст.) писав: «Бун’а дерлер байрам куню, к’ан дерлер баришир» («Сьогодні день свята, миряться навіть кровні вороги»).

В ці дні кримські татари відвідують кладовища, упорядковують могили. Дітям купують новий одяг, взуття, готують солодощі, печуть національні печива.

Після завершення прибирання всі члени родини зобов’язані викупатися перед святом, одягнути новий одяг, привести до ладу волосся, підстригти нігті. Жінки, за давньою традицією, фарбують хною волосся і першу фалангу пальців.

Увечері господині смажать хатламу (м’ясний рулет), чебуреки та інші страви. Переважно діти розносять їх по сусідах та родичах, і таким чином, відбувається взаємний обмін стравами.

Цей звичай називається «К'ок'у чик’армакъ», що означає: «щоб у будинку був запах їжі». Тим самим повідомляють про настання свята. Обов'язковим є годування свого песика цією стравою, пише Куртієв у своїй книзі «Календарні обряди кримських татар».

На Ораза-байрам святковий стіл складається з солодких печених страв: хурабія, шекерхийих, хатмер хатлама, хийгача, а також цукерки, фрукти, варення тощо.

На свята не обійтися і без смачної кримськотатарської кави («кхаве»). За звичаєм, каву подають молоді жінки або дівчата — члени сім'ї. Якщо ж у сім'ї нема молодих, то каву подають молоді гості.

Рамадан для кримських татар, як і для інших мусульман, це не лише період фізичного посту, а й час духовного збагачення, зміцнення родинних зв’язків і доброчинності. Для корінного народу Криму це ще й питання збереження своєї унікальної ментальності та самоідентифікації.

Інформаційне агентство QIRIM.News висловлює подяку історикині Гульнарі Абдуллаєвій за допомогу у підготовці даного матеріалу.