З 26 до 30 червня 1991 року в історії кримськотатарського народу відбулася знакова подія – Другий Курултай. Саме 30 червня 33 роки тому був сформований Меджліс кримськотатарського народу. QIRIM.News розповідає, що таке Меджліс, як він функціонує та чому досі офіційно не зареєстрований як представницький орган корінного народу України.

«Вищий повноважний виконавчо-представницький орган кримськотатарського народу»

Курултай кримськотатарського народу - найвищий орган, який складається з 250 делегатів. Вони обираються виборцями - кримськими татарами і членами їхніх родин терміном на 5 років шляхом таємного голосування. Курултай збирається на сесії не рідше, ніж раз на рік. А сесія Курултаю вже обирає Меджліс кримськотатарськго народу. Він складається з 32 членів і голови Меджлісу.

У період між сесіями Курултаю Меджліс набуває статусу вищого повноважного виконавчо-представницького органу кримськотатарського народу.

30 червня 1991 року головою Меджлісу обрали дисидента і політв'язня Мустафу Джемілєва. Його заступником став Рефат Чубаров. А з листопада 2013 року він є головою Меджлісу. Тоді ж був обраний весь нинішній склад Меджлісу.

Фото: сайт Меджлісу кримськотатарського народу

Традиційно Меджліс обирається на 5 років. Він зобовязаний організувати всю роботу щодо рішень Курултаю кримськотатарського народу, пояснює QIRIM.News Рефат Чубаров.

«Головною метою Меджлісу є ліквідація наслідків геноциду, скоєного радянською державою щодо кримських татар, відновлення національних та політичних прав кримськотатарського народу та реалізація його права на вільне національне-державне самовизначення на своїй національній території», - цитує статус Меджлісу Чубаров.

Заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров розповідає QIRIM.News, що Меджліс займається усіма питаннями, які нині важливі для кримськотатарського народу.

«Ми займаємося й тими, хто перебуває на війні, займаємося тими, хто перебуває в інших країнах, і в них виникають проблеми то з паспортом, то ще з чимось, усі ці питання ми намагаємося вирішити», - ділиться Умеров.

Фото: Голос України

Один із напрямків діяльності Меджлісу - правові питання. Одне з них, каже він, вже зняте з порядку денного – це Закон «Про корінні народи в Україні», який Верховна Рада ухвалила у липні 2021 року. На черзі – ще низка питань.

«Найголовніше – право на самовизначення. Наша територія – тільки Крим, за територією Криму, іншої державності будь-де на землі немає. Тому кримські татари можуть реалізувати право на самовизначення тільки у Криму», - наголошує Умеров.

Після окупації Криму російські загарбники заборонили діяльність Меджлісу на півострові

Після окупації Криму росією в 2014 році голові Меджлісу Рефату Чубарову та лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву окупанти заборонили в’їзд на півострів. Проти заступників голови Меджлісу окупаційна влада порушила кримінальні справи. Сам Меджліс російські загарбники заборонили.

Міжнародний суд ООН ухвалив рішення, згідно із який рф зобов’язана забезпечити право кримських татар мати представницький орган Меджліс. Однак країна-агресорка ігнорує це.

Нині Меджліс функціонує у Києві. Його склад залишається чинним до деокупації Криму – коли Курултай зможе зібратися на сесію.

«Ми тут потрапили в таку ситуацію як вища влада Української держави, тільки у зв'язку із війною, але на 8 років раніше - з окупацією Криму», - зазначає Чубаров – «Зрозуміло, що російські окупанти, заборонивши Меджліс кримськотатарського народу, а перед цим визначивши його «екстремістською», з іхньої точки зору «злочинною організацією», вони абсолютно відсікли будь-які можливості для проведення вільних виборів делегатів, проведення сесії Курултаю».

Тому, акцентує голова Меджлісу, у 2018 році у Києві зібралася конференція делегатів Курултаю і ухвалила рішення, що до звільнення Криму від російської окупації і до створення умов для вільних виборів делегатів Курултаю діючий склад Меджлісу кримськотатарського народу продовжує виконувати свої повноваження.

Фото: Кримськотатарський Ресурсний Центр

«Не був знайдений правовий механізм для імплементації представницького органу корінного народу в правовий простір»

Однак, Меджліс досі офіційно не зареєстрований як представницький орган корінного народу. Ще рік тому були подані документи до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті щодо закріплення цього статусу. Утім рішення досі немає.

Чубаров зазначає - визнання представницького органу кримськотатарського народу Меlжлісу – це питання, яке було вкрай актуальним всі роки - ще з моменту відновлення системи національних інститутів 1991 році і до 2014 року.

«Тобто всі 23 роки незалежності Української держави не був знайдений правовий механізм для того, щоб імплементувати представницький орган корінного народу в правовий простір Української держави. Цього не сталося і після 2007 року. Я акцентую на цьому увагу, бо у вересні 2007 року ООН схвалила Декларацію прав корінних народів. Це універсальна декларація, де у відповідних статтях дуже чітко сказано, що корінні народи мають право створювати свої національні інститути. Кримськотатарський досвід випереджував декларацію ООН 2007 року, бо ми створили такий орган ще у 1991 році», - розповідає голова Меджлісу.

За його словами, не змогли знайти правову основу й коли сталося вторгнення російських військ і окупація Криму. 20 березня 2014 року Верховна Рада України прийняла постанову, де йдеться про те, що ВРУ визнає Меджліс кримськотатарського народу, що обирається делегатами Курултаю кримськотатарського народу, вищим виконавчим представницьким органом кримськотатарського народу. І доручила Кабінету міністрів України розробити Закон про корінні народи.

«У цій же заяві парламент заявив, що приєднується до Декларації ООН про права корінних народів. Отже, 20 березня 2014 року, з одного боку Крим окупується, з іншого – ми шукаємо шляхи для того, щоб структурувати нашу боротьбу і нашу взаємодію з власною державою», - акцентує Чубаров.

У 2021 році Верховна Рада України ухвалила «Закон про корінні народи України». І в цьому законі чітко йдеться про права корінних народів. Зокрема, про право корінних народів на сталий розвиток. Зокрема, що корінні народи України через представницькі органи взаємодіють з органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Ілюстративне фото: Голос України

Голова Меджлісу роз'яснює - держава, визначивши корінні народи, каже, що усі питання свого розвитку ці народи вирішують через свої представницькі органи. Останні набувають та втрачають права і обовязки, передбачені цим та іншими законами України, після прийняття Кабінетом міністрів України рішення про закріплення їх правового статусу.

«Держава каже: працюйте з нами через представницькі органи. І дає Кабінету міністрів повноваження закріплювати цей правовий статус чи позбавляти його за певним представницьким органом. Тобто Кабмін закріплює, а не надає статус. Статус корінні народи набувають згідно своїх процедур, які вони встановили (1991 року – ред.), - пояснює процедуру Чубаров.

Відповідно, Меджліс підготував і торік у червні передав список необхідних для реєстрації документів до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС).

Член Меджлісу Ескендер Барієв подає документи для реєстрації Меджлісу Фото: Facebook/Eskender Bariiev

QIRIM.News звернулися за коментарем до ДЕСС і очікують на відповідь.

«Якщо я не помиляюся, вже десь із початку жовтня це досьє лежить на черзі для розгляду в Кабінеті міністрів. Кабмін уникає цього розгляду. Справа в тому, що ніде не записано, в який термін Кабінет міністрів має розглянути документ, але ж є якісь логічні терміни. Розглядати майже рік і не приймати рішення – це неприпустимо», - наголошує Чубаров.

Його заступник Умеров припускає, що отриманню офіційного статусу для Меджлісу заважають стереотипи.

«Стереотипи (заважають – ред). Прецедентів немає. Ніхто не формував паралельно державній владі ще структуру, яка схожа на владу. Зїзд представників народу формує Меджліс – представницький орган, який функціонує постійно», - зазначає Умеров.

Зізнається, що особисто спокійно ставиться до того, що Меджліс офіційно не зареєстрований.

«Він не може бути зареєстрований, тому що у правовому полі України немає такої структури, яка є представницькою від імені всього народу. Не передбачили, коли складали статті Конституції. Тому ми функціонуємо в незареєстрованому вигляді», - каже Умеров.

І додає, що, попри те, що немає реєстрації Меджлісу, є форма його визнання. Ще 18 травня 1999 року тодішній президент Леонід Кучма підписав указ про створення «Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України».

«І там членами цієї Ради був весь склад Меджлісу. Коли проходив Курултай і ми іноді робити ротації….відповідні зміни вносили в цей указ теж. Потім коли Віктор Янукович став Президентом, видав новий указ і «зламав цю систему», - згадує Умеров.

Водночас, каже, хоча документи для реєстрації Меджлісу подані, «варіанту вирішення цієї проблеми ще ніхто не запропонував».

«Краще піти шляхом вирішення питання реалізації права на самовизначення корінного народу Криму і корінного народу України - кримських татар. Вирішити це питання і питання реєстрації відпаде саме собою», - вважає Умеров.

«Надання офіційного статусу Меджлісу є виконанням однієї з рекомендацій ЄС»

Голова Меджлісу Рефат Чубаров наголошує – в умовах російської агресії та нинішніх геополітичних умов надання офіційного статусу представницькому органу корінного народу вкрай необхідне.

«Я думаю, що ці чиновники, ті, хто виходячи зі своїх службових повноважень мають вирішувати це питання, від чиновників в секретаріаті Кабінету міністрів і завершуючи премєр-міністром, просто не усвідомлюють важливість цього питання. І не лише для кримськотатарського народу. Але вони не розуміють, наскільки це зараз важливо в тій геополітиці, яка складається навколо російсько-української війни в пошуках світла», - заявляє Чубаров.

Крім того, пояснює голова Меджлісу, надання такого статусу також є виконанням однієї з рекомендацій Європейського Союзу щодо інтеграції України в ЄС в частині відновлення прав кримськотатарського народу як корінного народу.

«Наші чиновники просто не усвідомлюють, що вони створюють перепони для більш успішного просування питання якомога скорішого повернення Криму, використовуючи кримськотатарський фактор корінного народу», - резюмує Чубаров.