На материковій частині України, в окупованому Криму та за кордоном відбудуться акції вшанування пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Зокрема, заходи різного рівня заплановані у таких країнах як Туреччина, Польща, Німеччина, Чехія, Латвія, Литва, Канада, США.

Про це розповів голова Меджлісу Рефат Чубаров на пресконференції у Києві, передає кореспондент QIRIM.News.

Приміром, сьогодні, 13 травня, у латвійському парламенті проводиться публічне слухання щодо геноциду кримськотатарського народу. 17 травня у Берліні відбудеться масовий мітинг. Меморіальні заходи протягом цього тижня відбуватимуться в різних містах України. Про точний час і місце деяких заходів у звʼязку з воєнним станом буде повідомлено пізніше, зазначив Чубаров.

Зокрема, у Києві 16 травня у кінотеатрі «Жовтень» відбудеться показ фільму «1944» за участі дипломатів, посадовців і представників громадськості.

18 травня біля Меморіалу пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу заходи відбуватимуться протягом усього дня.

«Це і листи до Криму, і ввечері буде акція з запалюванням свічок у пам'ять про жертв геноциду кримськотатарського народу. Ми запрошуємо громадськість протягом дня відвідувати меморіал, там будуть різні заходи. Про деякі з них детальніше розповімо за кілька днів, виходячи зі згаданих обставин», - сказав Чубаров.

Крім того, за його словами, Верховна Рада має схвалити звернення до парламентів, урядів, міжнародних організацій щодо вшанування пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу та консолідації зусиль для припинення порушень прав і свобод кримськотатарського народу російською федерацією.

Зокрема, у документі міститься й заклик до парламентів приєднатися до визнання депортації 1944 року геноцидом кримськотатарського народу. А також заклик здійснювати подальші заходи, спрямовані на звільнення Криму.

Чубаров наголосив, що в окупованому Криму проведення меморіальних заходів поза тими, що дозволені окупаційною владою, стало абсолютно неможливим.

«Тому, як і в попередні два роки, ми звертаємося до кримськотатарської громадськості, до всіх небайдужих громадян України, які проживають в окупованому Криму, щоб вони здійснювали заходи із вшанування пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу поза межами тих заходів, які проводитимуться окупаційною владою або причетними до неї. Ці способи вшанування відомі. Люди самі в той час, коли не буває представників окупаційної влади з їхньою символікою, відвідують місця, де встановлені пам'ятники або пам'ятні камені із вшанування пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Вони проводять молебні, виступають і таким чином виявляють свою шану жертвам», - пояснив голова Меджлісу.

Заступник Представниці Президента в АР Крим Денис Чистіков повідомив, що цими днями буде проведена загальнонаціональна інформаційна кампанія. Зокрема, підготовлені білборди для військових адміністрацій.

«Військові адміністрації та міські адміністрації погодилися розмістити на території України понад 7 тисяч білбордів, 149 сітілайтів», - сказав він.

Також 18 травня інформаційні матеріали використають дипломатичні представництва.

«Ми маємо продемонструвати російській федерації, що її злочини не будуть забуті. І ті практики, які вони використовують щодо кримськотатарського народу, документуються, фіксуються, зокрема й представництвом. Зібрані матеріали будуть передані правоохоронним органам», - наголосив Чистіков.

За його словами, протягом усіх заходів до 18 травня буде проводитися кампанія «Листи до вільного Криму». Кожен відвідувач зможе написати листа політв'язню.

«У подальшому він буде переданий безпосередньо тому політв'язню, якому буде адресований. Це реальна підтримка, вони очікують їх, вони відповідають на ці листи. Тому прошу долучитися до вказаної ініціативи», - додав Чистіков.

Він наголосив також на необхідності визнавати депортацію геноцидом кримськотатарського народу.

«Російська федерація намагається максимально стерти цю історію, знищити у нашій памяті. І не тільки в нашій, а й закордоном. Фальсифікувати вказані факти. Тому визнання геноциду – це буде знак для російської федерації, що, попри всі кроки, їхня політика не досягає тих результатів», - сказав Чистіков.

Голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв заявив, що депортація кримськотатарського народу має наслідки й сьогодні.

За його словами, відсутність засудження світовою спільнотою цих злочинів сприяла тому, що російська влада розпочала злочин проти корінного кримськотатарського народу, коли захопила Крим у 2014 році, а у 2022 році розпочала повномасштабну збройну агресію.

«Окупація Криму стала фактично продовженням геноцидної політики, коли розпочалися переслідування, арешти, вбивства, викрадення, заборона на навчання рідною мовою, мобілізація до лав збройних сил російської федерації, що призвело до гібридної депортації, коли почали виїжджати активісти, представники корінного народу за межі своєї батьківщини», - акцентував Барієв.