Після анексії Криму він вперше публічно виступив проти російської політики. Згодом протестував проти лінгвоциду татарської мови, вивчав політичну філософію, тікав від переслідувань і зазнав нападу в Тбілісі.

Зараз він — член Уряду Незалежного Татарстану в еміграції.

Марат Ахмеров в інтерв’ю QIRIM.News розповів про свою діяльність у вигнанні, блокування Telegram-каналу «Free Tatartsan» та відчув на собі расизм в рф.

Дискримінація як точка неповернення

2014 рік став переломним для Марата Ахмерова. Тоді, після анексії Криму, він уперше відкрито виступив проти дій росії, назвавши окупацію порушенням міжнародного права.

Його світогляд кардинально змінився:

«Я остаточно переконався, що росія — не федерація, а імперія», — згадує він. Публікація на цю тему в «ВКонтакте» завершилась баном — його сторінку заблокувала адміністрація соцмережі.

Живучи в росії, Марат неодноразово стикався з національною дискримінацією:

«Мені відмовляли в оренді житла через татарське прізвище. Я чув расистські образи через неросійську зовнішність».

Ці приниження стали для нього поштовхом до глибокого інтересу до прав людини, боротьби з ксенофобією та захисту прав корінних народів.

У 2016 році Марат переїхав до Казані. У 2017-му приєднався до масових протестів проти скасування обов’язкового вивчення татарської мови в школах.

«Це був акт культурної агресії, лінгвоцид і політика русифікації», — вважає він.

Паралельно Марат поглиблено вивчав політичну філософію, права людини та історію імперій. Як юрист він болісно сприймав правовий нігілізм у росії:

«На своїй історичній землі татари зазнають мовної та етнічної дискримінації. Татарська мова і культура витісняються з публічного простору, а російська домінує».

Вимушений від'їзд і особисті втрати

У листопаді 2021 року, через загострення репресій проти національних активістів, Марат виїхав до Казахстану, де мешкали його батьки. Але 2022 рік став найтрагічнішим у його житті — він втратив обох: батька після тяжкої хвороби, матір — від інсульту.

24 лютого 2022 року росія почала повномасштабну війну проти України. Для Марата це стало остаточним розмежуванням з путінським режимом:

«Я не міг прийняти цю війну ні морально, ні політично. Це — злочинна агресія».

Переслідування і втеча

У травні 2024 року Марат повернувся в росію лише для оформлення закордонного паспорта.

Там йому спершу незаконно відмовляли в прийомі документів, а згодом — навідалися з поліції.

«Поліцейський погрожував, що якщо я не припиню свою політичну та правозахисну діяльність, мене посадять», — згадує він.

Марат терміново виїхав з росії, а потім — до Туреччини, далі в Грузію. У Тбілісі він продовжив антивоєнну діяльність: виступав на мітингах, писав публікації, долучався до дискусій. Але дуже скоро почав отримувати анонімні погрози.

У січні 2025 року на нього напали троє чоловіків — били, вигукуючи: «Привіт тобі з росії». «Я зрозумів, що Грузія — небезпечна для таких, як я. Російські спецслужби почуваються тут, як вдома».

Telegram заблоковано. Розшук — оголошено

Невдовзі заблокували його Telegram-канал Free Tatarstan.

«Я вважаю, що Павло Дуров дедалі частіше діє в інтересах ФСБ. Telegram став другим “ВКонтакте”».

У травні 2025 року Марат помітив за собою стеження. Через Стамбул і Марокко він виїхав до Німеччини, де подав заяву на політичний притулок.

«Навіть у таборі для біженців я почуваюся вільнішим, ніж у росії. Там мене б посадили або знищили фізично й морально».

За словами його родичів, Марата офіційно розшукує російська поліція за місцем реєстрації. Політична діяльність у вигнанні

Сьогодні Марат Ахмеров — член Уряду Незалежного Татарстану в еміграції. Він працює разом з відомими діячами — Рафісомі Нафісом Кашаповими.

Рафіс Кашапов

«Для мене це велика честь і відповідальність», — каже активіст.

Його позиція однозначна:

«Я виступаю за демонтаж імперської конструкції російської федерації. За створення незалежних національних держав, політику деколонізації, деімперіалізації й декомунізації.

Тільки це дасть шанс на свободу, мир і демократію для всіх народів колишньої росії».