25 березня відзначається день народження одного з найвидатніших османських мандрівників і письменників XVII століття, автора монументальної праці «Сеяхатнаме» («Книга подорожей») Евлії Челебі.

Він народився 10-го дня місяця Мухаррам 1020 року за мусульманським календарем (25 березня 1611 року). За своє життя побував у багатьох країнах та регіонах — Балкани, Середній Схід, Єгипет та інші, об’їздив 257 міст світу. В «Книзі подорожей», яка складається з 10 томів, описував побачене під час мандрівок.

Дім-музей Челебі

Праця Челебі слугує важливим джерелом інформації для істориків. І досі сучасна історіографія користується свідченнями османського мандрівника про події 17-го століття. Особливу увагу в своїх записах він приділив Криму та кримським татарам, розповідаючи про їхню культуру, побут, військову справу та взаємини з Османською імперією.

Подорож до Криму та перші враження

Евлія Челебі відвідав Крим у 1666 році. Тоді Кримське ханство було незалежною державою та союзником Османської імперії. Мандрівник подорожував у складі посольської місії, яка прямувала до Бахчисараю, столиці ханства. У своїх записах Евлія Челебі із захопленням описує Кримський півострів, його мальовничу природу, гори, степи та Чорне море.

За його словами, Крим був квітучим краєм, багатим на сади, виноградники, зрошувальні системи та родючі землі. Челебі зазначав, що кримськотатарське населення займалося землеробством, скотарством і торгівлею.

Він також підкреслював стратегічне значення Криму для Османської імперії, називаючи його «щитом Стамбула».

Ханський палац

Центральним пунктом подорожі Евлії Челебі був Бахчисарай – столиця Кримського ханства. Він детально описав Ханський палац, його архітектурні особливості та пишність оздоблення. Челебі зазначав, що палац кримських ханів нічим не поступався османським резиденціям, а його сад з фонтанами та екзотичними рослинами вражав своєю красою.

Окремо мандрівник згадав про «Фонтан сліз» (фонтанова споруда), який став символом кримськотатарської культури.

Він захоплювався майстерністю кримських ремісників, які створювали розкішні прикраси, килими, зброю та предмети побуту.

Кримські татари: побут, звичаї та військова справа

Евлія Челебі залишив цікаві спостереження про кримських татар, їхні традиції та спосіб життя. Він описав їх як сміливих воїнів, витривалих вершників і вправних стрільців, які з дитинства навчалися мистецтву бою.

Мандрівник зазначав, що кримські татари були «найкращими вершниками у світі» та могли долати величезні відстані верхи без відпочинку.

Що стосується побуту, то тут Челебі підкреслював гостинність і щедрість кримськотатарського народу. Він згадував про національні страви, серед яких особливо відзначив плов, чебуреки та різноманітні молочні продукти.

Міста Криму очима Челебі

Крім Бахчисараю, Евлія Челебі описав багато інших міст і поселень Криму. Він відвідав Кефе (Феодосію), яку назвав «перлиною Чорного моря». Це місто було важливим торговим центром, там проживали представники різних народів: кримські татари, греки, вірмени, італійці, євреї та турки.

Мандрівник також згадав Карасубазар (Білогірськ) як важливий економічний осередок, відомий своїми ярмарками, на яких торгували кіньми, вовною, шкірами та зерном. Він також відвідав Гезлев (Євпаторію), яку описав як духовний центр кримських татар, з багатьма мечетями, медресе та релігійними святинями.

Значення описів Челебі для історії Криму

В коментарі QIRIM.News історикиня Гульнара Абдуллаєва зазначила, що «Книга подорожей» Евлії Челебі - це важливе джерело інформації для істориків, зокрема тих, хто досліджує історію Криму.

Завдяки мандрівнику можна дізнатися про факти, які мали місце в історії Кримського ханства, імена історичних діячів, описи місць.

«Так, наприклад, Челебі описав тюрбе (місце поховання) кримського хана Іслама Герая ІІ в Аккерманської фортеці.

При цьому, треба зауважити, що мандрівний письменник дещо перебільшував у своїх розповідях. Адже писав з емоційним захопленням. Тому, аналізуючи його праці, варто брати до уваги й твори інших мандрівників.

Однак «Сеяхатнаме» про Крим — це дуже важливе джерело», - зазначила Абдуллаєва.

Історикиня нагадала, що Челебі також зафіксував топоніми, які існували у Криму в XVII столітті (і велика кількість яких зникла або змінилася через окупацію Кримського ханства - ред). Ці описи залишаються важливими для дослідників культури та етнографії кримськотатарського народу.

Евлія Челебі був не просто мандрівником, він був уважним спостерігачем, який залишив унікальний опис життя Кримського ханства, розповів про економіку, торгівлю, звичаї та військову організацію ханства, що у підсумку дає змогу краще зрозуміти той період історії.

Його «Сеяхатнаме» є важливим історичним джерелом, яке зберігає пам’ять про культуру, побут і традиції кримських татар у XVII столітті.