Порушення законів та звичаїв війни, державна зрада, колабораціонізм. Чи не щотижня причетні до злочинів в окупованому Криму отримують підозри за такими статтями від правоохоронних органів України. Через перебування таких осіб на окупованій території або в росії, вироки здебільшого заочні. Частина підозрюваних внесена до санкційного списку. За яких умов вироки стануть реальними, як працюють індивідуальні санкції і що потрібно, щоб причетні до злочинів у Криму потрапили до “чорних списків” інших держав - у матеріалі QIRIM.News.

«За статтею “державна зрада винесено обвинувальні вироки щодо 180 осіб»

У жовтні минулого року український суд виніс вирок у вигляді 13 років позбавлення волі заочно командиру 5-ї роти незаконного збройного формування «Самооборона Криму», яке допомагало збройним силам російської федерації захопити півострів. Його визнали винним, зокрема, у вчиненні державної зради та посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. За даними джерел QIRIM.News у правоохоронних органах, йшлося про Андрія Ляутіна. У квітні 2023 року столичний суд виніс вирок «голові Армянського міського суду», яка після окупації півострова приймала незаконні рішення щодо видворення кримчан, які висловлювали проукраїнську позицію. Вона отримала 10 років позбавлення волі за порушення законів та звичаїв війни. Теж заочно.

Це лише декілька прикладів із сотень вироків української Феміди за злочини, вчинені в окупованому Криму. Прокуратура Автономної Республіки Крим та м. Севастополя за період з 12 червня 2014 року дотепер скерувала до суду 38 обвинувальних актів за статтею «порушення законів та звичаїв війни», 504 - за статтею «державна зрада» та 203 - за статтею «колабораційна діяльність». Про це повідомила прокуратура АР Крим і міста Севастополя на інформаційний запит QIRIM.News.

«Наразі за публічного обвинувачення прокуратури АР Крим та м.Севастополя, за результатами спеціального судового розгляду (заочно) засуджено 8 осіб за ст. 438 КК України (порушення законів і звичаїв війни - ред.) та 22 особи - за ст. 111-1 КК України (колабораційна діяльність - ред.). Крім того, судами винесені обвинувальні вироки за ст. 111 КК України (державна зрада - ред.) щодо 180 осіб (з них 176 - за результатами спеціального судового розгляду та 4 - заочно)», - зазначили у прокуратурі АР Крим.

«Якщо списки передані Інтерполу, такі особи можуть реально, а не заочно отримати покарання»

Правозахисниця, менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко у розмові з QIRIM.News каже, що зазвичай особи, причетні до злочинів в окупованому Криму, перебувать або на окупованій території, або в росії. Тож вироки їм винесені заочно. Для того, щоб цих осіб затримали на території інших країн і передали Україні, у разі їх виїзду, просто вироку недостатньо. Українські правоохоронні органи мають передати списки Інтерполу, щоб цих людей подали у міжнародний розшук. Тоді такі особи можуть реально, а не заочно, отримати покарання.

«Якщо українська сторона не подасть цих людей у базу, відповідно, їх там не буде, інші країни не будуть знати про те, що певна особа до чогось причетна і її засудили», - зазначає Вікторія Нестеренко.

Якщо розраховувати, що війна завершиться і Україна звільнить окуповані території, то малоймовірно, що колаборанти, які там перебувають, які співпрацювали з російською владою і причетні до злочинів, залишаться у Криму.

«Навіть не знаю, чи можна спрогнозувати, що дійсно хтось фізично отримає покарання, а не заочно», - каже правозахисниця.

У Представництві Президента в АР Крим зауважують, що винесення вироку без присутності обвинуваченого (в кримінальному процесі - заочні вироки) - це, по-перше, поширена практика в міжнародній судовій системі. А, по-друге, один з дієвих інструментів довести в судовому порядку провину колаборантів, які переховуються від правосуддя на тимчасово окупованій території чи російських військових за злочини проти України та українців.

Крім того, варто пам'ятати, що міжнародна судова практика вимагає додаткових гарантій, що під час заочного розгляду справи право обвинуваченого на справедливий суд буде дотримане в повному обсязі.

«Відтак важливим є дотримання всіх процесуальних норм, щоб в майбутньому заочний вирок не був успішно оскаржений у міжнародних судових інстанціях (зокрема, ЄСПЛ). Варто розуміти, що росіяни системно знищують докази своїх злочинів, тому для слідчих органів важливо оперативно здійснювати документування злочинної діяльності та формування належної доказової бази, щоб надалі забезпечити притягнення до відповідальності осіб, які вчинили злочин згідно з кримінальним процесуальним законодавством», - зазначають у Представництві Президента в АР Крим.

«Якщо російського воєнного злочинця чи колаборанта буде затримано через роки після вироку, він нестиме повне покарання з того часу»

Згідно з українським законодавством, заочні вироки набувають законної сили після закінчення 30-денного терміну на подання апеляційної скарги з моменту оголошення вироку, якщо скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги вирок, за умови його залишення в силі, набирає законної сили після ухвалення відповідного рішення апеляційним судом.

«При цьому, термін відбування покарання для засудженого починається з моменту його затримання. Тобто, навіть якщо російського воєнного злочинця чи колаборанта буде затримано через роки після вироку, він нестиме повне покарання з того часу», - наголошують у відомстві.

Як повідомили редакції у прокуратурі АР Крим і міста Севастополя, частина тих осіб, які отримали вироки українських судів за статтями «державна зрада», «колабораційна діяльність», «порушення законів і звичаїв війни», внесена до санкційного списку.

«На даний час, за наявною інформацією, стосовно 184 з вищевказаних осіб застосовано санкції відповідно до Закону України «Про санкції», - повідомили у прокуратурі.

У Представництві Президента в Автономній Республіці Крим зазначають, що санкційна політика, спрямована на боротьбу з порушниками прав громадян та тими, хто підтримує незаконні дії окупантів, є одним з пріоритетних напрямів їхньої роботи.

Санкційна політика охоплює практично усі сфери життя: освіту, спорт, державне управління, економіку. Адже держава-окупант намагається легітимізувати свою владу в окупованому Криму. Важливим елементом є і міжнародна складова, оскільки окупаційна влада намагається залучати до різних заходів громадян інших країн, свого роду експертів з різних питань, які демонструють лояльне ставлення до рф та готові публічно висловлювати підтримку її діям та сприяти утвердженню окупаційної влади.

«Зокрема, упродовж 2024 року було надіслано щонайменше 11 пакетів документів про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до вищезазначених категорій осіб», - повідомили у Представництві Президента в АР Крим.

Зокрема, йшлося про незаконні археологічні дослідження на тимчасово окупованій території України, культурно-спортивні заходи, так звані «економічні форуми», «псевдовибори» президента рф у період 15 -17 березня 2024. А також про осіб, які обіймають посади так званих «суддів».

«За наслідками таких звернень було застосовано санкції щодо 16 осіб (частина ще перебувають на розгляді)», - поінформували у представництві.

«Наявність кримінальної справи щодо конкретної людини може бути додатковим аргументом під час прийняття рішення стосовно санкцій»

Варто зазначити, що кримінальні провадження стосовно осіб, які сприяють тимчасовій окупації, а також санкції щодо них є паралельними треками.

«Наявність кримінальної справи щодо конкретної людини може бути додатковим аргументом під час прийняття рішення стосовно санкцій», - підкреслюють у представництві.

Персональні санкції запроваджуються рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, відповідний указ підписує Президент України. Серед наслідків для таких порушників - конфіскація майна, яке знаходиться в Україні, заборона в'їзду та інші обмеження.

Що стосується міжнародних індивідуальних санкцій, зауважує правозахисниця Вікторія Нестеренко, зазвичай вони базуються на порушеннях норм міжнародного гуманітарного права, порушенні прав людини такими особами. Вона серед тих, хто лобіює накладання міжнародних санкцій щодо тих, хто чинить злочини в окупованому Криму.

«Ми можемо рекомендувати таких посадовців, які є злочинцями, які причетні до грубих порушень прав людини, до міжнародного гуманітарного права, воєнних злочинів, щоб на них накладали індивідуальні санкції», - каже Вікторія Нестеренко.

І в цих випадках, акцентує, такі особи не обов'язково повинні мати підозри від українських правоохоронних органів чи вироки українських судів.

«Навіть якщо кримінальне провадження проти певної особи не відкрито і в Україні санкції проти неї не застосовуються, це не заважає нам адвокатувати цю людину в інших країнах, куди вона може виїжджати, щоб там на неї наклали індивідуальні санкції», - зауважує правозахисниця.

«Коли ми авокатуємо людей на санкції, нам кажуть: «ми можемо взяти три людини, спробувати перевірити і накласти на них санкції»

Однак це досить тривалий процес. Бо потрібно зібрати достатню доказову базу і документальні підтвердження, що людина дійсно причетна до того чи іншого злочину.

«Це є дуже важливим, тому що інша країна має якимось чином ідентифікувати цю людину, тому що умовних Олександрів Олександрових, громадян росії, може бути десятки, якщо не сотні. Тому важливо надати хоча б номер паспорта або ідентифікаційний код. Чим більше персональної інформації про цю людину ми зберемо, тим більше шансів, що її можна буде швидко ідентифікувати і накласти індивідуальні санкції», - пояснює менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA.

У разі накладання санкцій така особа не матиме права в'їхати в країну, яка їх наклала на неї. Якщо в неї там є майно, цю людину можуть його позбавити. Так само індивідуальні обмеження можуть накласти й на близьких родичів - дітей, батьків, дружину, чоловіка.

Дипломати інших країн зазвичай цікавляться такими «чорними списками» осіб, причетних до злочинів в окупованому Криму, розповідає Вікторія Нестеренко. Але, додає, що це складний і довготривалий процес, адже кейс кожного конкретного порушника потрібно «адвокатувати» окремо.

«Таких людей дуже багато. У нашому списку зараз приблизно 300 злочинців, у наших колег з «Кримської правозахисної групи» - приблизно 600. І щоб зібрати інформацію по кожній людині, потрібно досить багато ресурсів і часу. Так само потрібно багато ресурсів і часу, щоб верифікувати інформацію про цю людину вже в тій країні, куди ми передали рекомендації, щоб на цю людину наклали санкції, - пояснює процес правозахисниця.

Вона наводить приклад, що під час адвокаційної поїздки правозахисників до Чехії восени минулого року, зустрічалася з дипломатами, міністром закордонних справ Чехії. І вони зацікавлені у накладанні індивідуальних санкцій на тих, хто скоює злочини в окупованому Криму.

За словами правозахисниці, Чехія взяла «кейс» щодо Булгакова Вадима Вікторовича, начальника так званої «федеральної служби виконання покарань Республіки Крим і міста Севастополя». Ця людина безпосередньо відповідає за всю пенітенціарну систему в окупованому Криму.

«Коли ми авокатуємо людей на санкції, нам кажуть: «ми можемо взяти три людини, спробувати перевірити і накласти на них санкції». А коли їх в нас сотні, це дуже важкий процес», - зізнається Вікторія Нестеренко.

Однак, каже, це реально. Випадки накладання санкцій на таких порушників є. На уточнювальне запитання, які країни найбільше зацікавлені у запровадженні обмежень щодо тих, хто скоює злочини в окупованому Криму, називає низку держав.

«Це Латвія, Литва, Чехія, Швейцарія, США. Це основні, з ким ми проводили перемовини. Загалом для ЄС це актуально», - акцентує менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA.

Проте слід враховувати, що не всі ці люди виїжджають за кордон. Йдеться як про колаборантів, так і про громадян росії, причетних до порушень прав людини в окупації. А також у росії, якщо йдеться, наприклад, про начальника російської колонії чи СІЗО, або начальника медичної служби, який відмовляє в лікуванні політичним в'язням.

«Він не обов'язково може виїжджати, але його діти, наприклад, можуть навчатися десь за кордоном. Ідентифікувати родичів важче, і буває таке, що вони не виїжджають в ЄС, а виїжджають на відпочинок у Туреччину, наприклад. Але адвокатувати санкції в Туреччині, на мою думку, взагалі нереально, оскільки Туреччина має досить нормальні дипломатичні стосунки з росією і навряд чи вони будуть накладати санкції на росіян, щоб вони не могли поїхати на відпочинок», - каже правозахисниця.

Загалом, посилення санкційного тиску є критично важливим завданням в політиці деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, наголошують у Представництві Президента в АР Крим.

«Такі дії руйнують інструменти репресій на тимчасово окупованих територіях і зменшують можливості окупаційної адміністрації здійснювати переслідування. Водночас міжнародна підтримка санкційної політики України має ключове значення. Лише спільними зусиллями світової спільноти можна ефективно протидіяти порушенням прав людини та забезпечити відповідальність тих, хто співпрацює з окупаційним режимом», - наголошують у відомстві.

Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО "Інститут масової інформації" в межах проєкту міжнародної організації Internews Network.