Ліна Тимошина

«Цього року Крим перетворився з кінцевої цілі Сил оборони України в проміжну», — Лакійчук

mainnews-id

Гарячий 2025 рік для окупованого Криму. Регулярні удари Сил оборони України по військових об'єктах росіян на півострові цьогоріч систематично виснажують можливості загарбників. Що уражали українські захисники в Криму, які «слабкі місця» росіян і чи наближає успішна робота українських військовослужбовців на півострові деокупацію Криму - далі у матеріалі.

Радіолокаційні станції (РЛС) та об'єкти протиповітряної оборони (ППО), нафтобази окупантів, а також російські судна і літаки. Сили оборони України, зокрема, Служба безпеки України, Сили спеціальних операцій, Сили безпілотних систем, Головне управління розвідки Міноборони, Військово-морські сили, цьогоріч продовжили атакувати військові об'єкти росіян на окупованому півострові.

Серед тих, хто успішно послаблює ППО окупантів на півострові, зокрема, спецпідрозділ ГУР «Примари». 4 грудня на території військового аеродрому «Кача» спецпризначенці уразили російський багатоцільовий винищувач МіГ-29. А 21 вересня вони вперше в історії знищили два російські протичовнових літаки-амфібії Бе-12 «Чайка». Аеродроми окупантів «Кача», «Гвардійське», «Бельбек» і «Кіровське» стали об'єктами успішних ударів українських військовослужбовців.

Цьогоріч українські захисники завдали чергового, третього, удару по Кримському мосту. Зробили це представники Служби безпеки України 3 червня. Вони провели унікальну спецоперацію під водою - підірвали підводні опори конструкції. За даними СБУ, для цього використали понад тисячу кілограмів вибухівки у тротиловому еквіваленті. Опори були заміновані заздалегідь.

Кримський міст, атака 3.06.25.jpg Кримський міст. Фото СБУ

2025 рік відзначився активними ударами по нафтобазах окупантів на півострові. Восени неодноразово зазнавав атак «Морський нафтовий термінал» у Феодосії. Він один з найбільших у Криму за обсягами перевалки нафтопродуктів. Під ударами опинялася і нафтобаза у Гвардійському та Сімферополі. Крім того, безпілотники Служби безпеки України та Сил спеціальних операцій уражали електричні підстанції «Сімферополь» і «Кафа».

Керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI», капітан першого рангу запасу ВМС України Павло Лакійчук у розмові з QIRIM.News каже — у 2025 році Крим став проміжним пунктом для того, щоб дістати військові об'єкти росіян.

«Як на мене, то цього року Крим перетворився з кінцевої цілі Сил оборони України в проміжну. За великим рахунком, зараз наша задача — і морських дронів, і повітряних, і ракетних ударів — удари по півдню росії, по портовій інфраструктурі — Новоросійськ, Туапсе, Тамань тощо, і по їхній військовій інфраструктурі там», — пояснює Лакійчук.

Павло Лакійчук.webp Павло Лакійчук

А для того, щоб туди дістатися, повітряним або морським дронам чи ракетам, треба нейтралізувати сили противника, сили протиповітряної, протикатерної оборони росіян на переході, пробити так зване «вікно».

«І саме тому найбільше уваги приділяється ударам по зенітно-ракетних комплексах і по аеродромах противника на західному узбережжі Криму. Пробивається перший ешелон протиповітряної оборони. Це вже призабутий Тарханкут, схоже, вони вже перестали туди навіть дивізіони ставити, це Євпаторія, це Фіолент. З аеродромів, відповідно, це «Гвардійське», це «Саки» (Новофедорівка), «Бельбек», — акцентує військовий експерт.

За його словами, цьогоріч з'явився ще один об'єкт атак Сил оборони України серед аеродромів, це «Кача».

Кача ураження.webp Ураження аеродрому Кача. Скриншот відео ГУР МО

Експерт каже — аеродром «Кача» специфічний. Це летовище морської авіації й пояснює різницю.

«Саки» — теж наче морська авіація, але там СУ-30 і СУ-24, які відповідно, здійснюють патрулювання над Чорним морем або бомбові удари по нашій території. А «Кача» — це аеродром корабельних вертольотів, протичовновий полк і змішаний авіаполк. Там Б-12 і Ан-26. Можна сказати: «Ну, що там Б-12 і Ан-26»?

Ні, вони разом з вертольотами патрулюють морську акваторію з метою виявлення наших морських дронів. Ви уявляєте, 800 км до Новоросійська треба пройти у штормовому морі, а ще й коли росіяни наглядають і знищують. Звісно, ми тому й удосконалюємо морські дрони», — каже Лакійчук.

Але найпростіше й найефективніше, за його словами, знищувати Б-12, М-8 і Ан-26 безпосередньо на аеродромах.

«Тож це пробивання «вікна» на весь «чорноморський театр». Це ключове», — наголошує він.

Керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» вважає, що Крим як логістичний хаб поступово втрачає значення. Окупанти так бояться атак Сил оборони України по Кримському місту, що вже не пускають по ньому військові вантажі.

Об'єктами «дипстрайків», тобто стратегічними цілями стають об'єкти нафтопереробки, нафтовиробництва та електроенергетики росіян. І не лише в глибині росії, а й на окупованому півострові.

Феодосійська нафтобаза після ураження.jpg Нафтовий термінал у Феодосії. Фото: Кримський вітер

«Крим стає невід'ємною складовою і найбільш уразливим місцем для ворога. Феодосійський нафтовий термінал був одним з найбільших у Чорному морі. Він практично стертий з лиця землі.

Це й електростанції, в тому числі скандальні, які поставили росіяни після 2015 року з турбінами Сіменс, це і Сакська і Балаклавська. Все це об'єкти першочергової уваги Сил оборони України», — підкреслює Лакійчук.

Крім того, військовий експерт наголошує, що Крим вже стає недоступним для російського флоту. Зазначає, що якщо українські дрони прилітають вже до Новоросійська і Туапсе, заходять безперешкодно в Цемеську чи Туапсинську бухти, то що говорити про Крим.

«От зараз підстрелили підводного човна в Новоросійську в Цемеській бухті, а де його ремонтувати? Вся ремонтна база Чорноморського флоту в Севастополі буде, у 2015 році казали, а тут помилочка вийшла. Тепер його що, тягнути у Севастополь, щоб його добили як «Ростов-на-Дону»? От питаннячко. Немає в них ремонтної бази для флоту де факто», — наголошує капітан першого рангу.

Відповідаючи на запитання чи наближають деокупацію Криму успішні удари Сил оборони України по військових об'єктах росіян на окупованому півострові, Лакійчук каже, що треба розділяти військову і політичну складові.

«Військові готові битися за нашу державу і за звільнення наших територій. Чи готове українське суспільство до цього в цілому, я як кримчанин сказати не можу», — резюмує військовий експерт.

Водночас він переконаний, що успішна робота українських захисників має впливати на дипломатичні переговори щодо умов можливої мирної угоди.

share-arrowiconiconiconicon

Читайте новини в телеграмi

Актуальнi новини Украiни та свiту

telegram

Підписатись

Головнi новини

Бiльше новин