Щороку у третій четвер травня в Україні відзначають День вишиванки. Цьогоріч свято припадає на 16 травня. Вже втретє українці зустрічають його в умовах повномасштабного вторгнення росії в України. QIRIM.News поспілкувалися з Наталею Мажаровою, засновницею крамниці вишиванок «Незалежні», яка зібрала колекцію вишиванок усіх регіонів України. Напередодні свята з'явилися і традиційні вишиті сорочки з кримськотатарським орнаментом Орьнек.

Наталя родом з Одеси. Розповідає, що досліджувала вишиванки усіх регіонів України й намагалася відтворити культуру кожного з них. Зокрема, й культуру Криму, який нині окупований. Задля того, щоб люди, які виїхали, могли продовжувати носити вишиті сорочки.

«В Одесі зараз дуже багато переселенців з Миколаєва, Херсонщини та інших регіонів України. І для нас було принципово мати вишиванки південних областей. У нас є Одещина і ми вболівали, щоб нарешті з'явився Крим, і щоб встигнути його привезти до Дня вишиванки. І зараз ми спокійні, бо у нас представлений весь південь», — каже Мажарова.

За її словами, сорочки спеціально виробляють на фабриці. Це машинна вишивка. Дівчина пояснює - це для того, щоб було бюджетніше і кожен міг собі дозволити таку сорочку в наші дні.

«Що стосується вишиванки саме про Крим, ми зробили парні вишиванки – чоловічу та жіночу з традиційним кримськотатарським орнаментом Орьнек. Там зображені переважно рослинні орнаменти - мигдаль, троянди, тюльпани – на чоловічій сорочці. По кольорах дуже багато золотої нитки використали, світло-блакитної та різноманітні відтінки темно-синього (…) Перше моє враження, коли її відтворили на білосніжному льоні золотистими нитками і світло-блакитними, я подумала, що це як сонце по кольорах, дуже теплі відчуття. А по світло-блакитному я подумала, що в мене перша асоціація з прапором кримських татар і відразу подумала, що це воно», — розповідає засновниця крамниці вишиванок.

До слова, у грудні 2021 року кримськотатарський орнамент Орьнек офіційно внесли до Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

Наталя пояснює, що багато хто не зміг вивезти з окупованих територій національне вбрання чи сімейні реліквії. Тому ті, кому близька культура Криму, можуть у таких сорочках знайти для себе часточку культури рідної землі.

«Так, вона зроблена у 2024 році, так, вона машинної вишивки, виробництво знаходиться у Львові, відшиваються сорочки бренду Svarga переважно, і всю цю колекцію ми відшивали разом з ними. Щоб зараз кожен міг собі дозволити мати ту частинку кримськотатарської культури, яку можна носити на собі, яку можна вплітати у своє буденне життя», — зазначає вона.

Для пошиття сорочок майстри досліджували колекції Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» та Національного музею історії України.

«У них є архіви з Бахчисарайського музею, з приватних колекцій. Це популярний орнамент, який зображувався не тільки в одязі, але й на інших речах побуду в Криму. Але зараз його перетворили на вишивку для того, щоб у кримських татар так само була своя вишиванка. Нехай осучаснена, у сучасному крої. Тому що допоки ми продовжуємо вплітати свою традицію в буденне життя, доти буде жити ця культура, буде пам'ять про неї й покоління буде її плекати і відновлювати та бути більш свідомим», — наголошує Наталя.

Дівчина зізнається, що для неї особисто вишиванка – це свобода бути собою, свобода бути свідомою у своїх намірах, глибоке знання про своє коріння і розуміння того шляху, тієї боротьби, якою українцям дається свобода бути незалежними.

Фото надані Нателею Мажаровою