У Києві презентували перший підручник урумської мови, створений в Україні, — «Balalığım Çohrağı» («Джерело мого дитинства»), а також літературну збірку «Çöl’e s’evnip» («Милуючись степом»). Видання присвячені збереженню мови та культурної спадщини надазовських греків — урумів і румеїв.

Над книжками працювала команда авторів за ініціативи громадської організації «Надазовські греки: уруми і румеї» у тісній взаємодії з носіями урумської мови. Як зазначають укладачі, ці видання мають значно ширше значення, ніж навчальні чи художні тексти: вони покликані зберегти й передати живу мовну традицію, яка нині перебуває під загрозою зникнення.

Підручник «Balalığım Çohrağı» орієнтований на засвоєння базових знань урумської мови та підходить для читачів різного віку — як для початківців, так і для тих, хто є носієм мови.

Окрему увагу автори приділили змісту книжок. Як пояснює дослідниця та співавторка підручника Ірина Дрига, у виданні свідомо не згадували про війну, натомість є тексти про Маріуполь — місто, де жили уруми та румеї після їхнього примусового переселення з Криму у XVIII столітті.

Про важливість збереження мов під час презентації говорила й координаторка проєкту, голова ГО «Надазовські греки: уруми і румеї» Ольга Цуприкова. Вона нагадала, що урумська та румейська мови мають різне походження, але формувалися в спільному історичному просторі.

«Обидві ці мови сформувалися в Криму, далі вже продовжили свій розвиток в Донецькому Надазовʼї. Румейська мова походить з середньовічної грецької мови. Урумська мова є тюркською мовою. І наш народ складається з двох мовних груп – уруми та румеї,» — зазначила Цуприкова.

Під час презентації також прозвучала думка про те, що без живої мови народ ризикує втратити себе. Про це говорив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, який провів паралелі між досвідом кримських татар і надазовських греків.

«Я хочу бути дуже щирим: якщо не буде мови — нас не стане. Це велике випробування, коли значна частина спільноти вже не володіє рідною мовою. Але саме через книжки, освіту й моду на мову її можна повернути», — наголосив Чубаров.

За словами Катерини Тахтамірової, попит на вивчення урумської та румейської мов уже є — зокрема серед молоді. Люди звертаються з питаннями про курси, підручники та онлайн-формати навчання, і нинішні видання є першим кроком у цьому напрямку.

Нагадаємо, нещодавно парламент оновив перелік мов, на які поширюється захист Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, включивши до нього урумську та румейську як мови, що перебувають під загрозою зникнення.