Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш у вівторок підтвердив позицію організації про те, що «державність для палестинців – це право, а не нагорода».

«Відмова від державності була б подарунком для екстремістів усюди. Рішення про дві держави – це єдиний надійний шлях до справедливого та міцного миру між ізраїльтянами та палестинцями, а також до ширшого миру та безпеки на Близькому Сході», – написав Гутерреш в соцмережі X.

Statehood for the Palestinians is a right, not a reward.

Denying statehood would be a gift to extremists everywhere.

The Two-State solution is the only credible path to a just & lasting peace between Israelis & Palestinians and to wider peace & security in the Middle East.

— António Guterres (@antonioguterres) September 23, 2025

У дописі підсумовано його попереднє звернення в штаб-квартирі ООН 22 вересня.

Зауваження Гутерреша прозвучали через день після того, як Велика Британія, Канада та Австралія офіційно визнали Палестину державою 21 вересня.

Цей крок розглядається як значний прогрес у зовнішній політиці цих країн та крок від їхнього союзу зі Сполученими Штатами, які схилялися до Ізраїлю за адміністрації Дональда Трампа.

Заява цих трьох країн та давніх союзників відображає зростаюче обурення щодо поведінки Ізраїлю у війні в Газі та кроків, спрямованих на перешкоджання зусиллям зі створення Палестинської держави та розширення її поселень на Західному березі річки Йордан.

«Сьогодні, щоб відродити надію на мир для палестинців та ізраїльтян, а також на рішення про створення двох держав, Сполучене Королівство офіційно визнає Державу Палестина», – заявив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.

Прем'єр-міністр Канади Марк Карні пообіцяв «мирне майбутнє як для Держави Палестина, так і для Держави Ізраїль», його австралійський колега Ентоні Албанез також опублікував заяву невдовзі після офіційного визнання «незалежної та суверенної Держави Палестина».

Своє рішення визнати Палестину також оголосили такі західні країни як Франція, Бельгія та Португалія.

Події у Газі

Визнання Палестинської держави відбулося через кілька днів після того, як комісія ООН з розслідування заявила, що Ізраїль вчинив геноцид проти палестинців у Газі.

У новому звіті йдеться про те, що є достатні підстави вважати, що чотири з п'яти актів геноциду, визначених міжнародним правом, були здійснені з початку останнього етапу війни з ХАМАС.

Реакція Нетаньягу

Масове визнання Палестинської держави викликало гнів у влади Ізраїлю. Прем'єр-міністр країни Біньямін Нетаньягу розкритикував Велику Британію, Канаду і Австралію за «винагороду ХАМАСу».

«Цього не станеться. Палестинська держава не буде встановлена на захід від річки Йордан»», – сказав він.

Prime Minister Benjamin Netanyahu:

"I have a clear message to those leaders who are recognizing a Palestinian state after the horrendous October 7 massacre: You are rewarding terror with an enormous prize.https://t.co/4YmFyzC68S

— Prime Minister of Israel (@IsraeliPM) September 21, 2025

Нетаньягу пообіцяв, що оголосить відповідь своєї країни після повернення з США, де відбувається засідання Генасамблеї ООН.

Що означає визнання держави Палестина?

На думку експертів, визнання Палестинської держави є значною мірою символічним кроком, але має свою політичну вагу.

Віднині Палестина матиме повні дипломатичні права та місії з країнами, які визнають її як державу.

Наприклад, у Великій Британії представництво Палестинської адміністрації не має рівня посольства, а діє як «дипломатична місія».

Статус посольства надасть захист та привілеї, згідно з Віденською конвенцією про консульські відносини та Віденською конвенцією про дипломатичні відносини.

Фактично визнання палестинської державності ставить Палестину та Ізраїль на один рівень, з точки зору міжнародного права.

Що таке Палестина?

Палестина складається з двох територій: Західного берегу річки Йордан та Сектор Газа. Вони не межують одна з одною, поміж ними розташована держава Ізраїль.

Крім цього, палестинці мають внутрішні розбіжності: на Західному березі річки Йордан керує партія ФАТХ, у Секторі Газа - рух ХАМАС. Обидві політичні сили протистоять одна одній.

Лідера партії ФАТХ Махмуда Аббаса визнають як легітимну владу, а його самого - президентом Палестинської адміністрації.

Палестина має міжнародне визнання, дипломатичні місії за кордоном (в країнах, де їх визнали) і команди, які беруть участь у спортивних змаганнях, включно з Олімпійськими іграми. Але через давню суперечку з Ізраїлем Палестина не має міжнародно узгоджених кордонів, столиці та армії.

Також, через військову окупацію Ізраїлем Західного берега, Палестинська адміністрація (ПА), створена після мирних угод у 1990-х роках, не має повного контролю над своєю територією чи населенням.

Як і Сектор Газа, який перебуває в повний облозі з боку Ізраїлю, ПА також має обмеження. Адміністрація видає палестинські паспорти та керує палестинською системою охорони здоров'я та освітою.

Однак деякі торговельні, інвестиційні, освітні та культурні обміни обмежені Ізраїлем.

Палестина не має власних аеропортів. На Західний берег, що не має виходу до моря, можна дістатися лише через Ізраїль або через контрольований Ізраїлем кордон з Йорданією.

Хто визнає Палестину як державу?

Палестина наразі визнана близько 75% зі 193 держав-членів ООН. Це майже всі країни Африки, Латинської Америки, більшість азіатських країн, включно з Індією та Китаєм, а також усі мусульманські держави.

В ООН Палестина має статус «постійної держави-спостерігача», що дозволяє їй брати участь, але не дає права голосу.

Завдяки визнанню Великою Британією та Францією, Палестина користуватиметься підтримкою чотирьох з п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН. Китай та росія визнали Палестину в 1988 році.

Це залишає США, найсильнішого союзника Ізраїлю, в меншості з одним голосом в Раді Безпеки ООН.

Першою країною, яка офіційно визнала Палестинську державу 15 листопада 1988 року, лише через кілька хвилин після того, як нині покійний лідер Організації визволення Палестини (ООП) Ясир Арафат односторонньо проголосив незалежність Палестинської держави, став Алжир.

Україна та Палестина

Україна також одна з перших країн у світі визнала Палестинську державу у 1988 році. Це сталося 19 листопада, ще за часів Української РСР, яка мала своє представництво в ООН.

У 1947 році Українська РСР голосувала за план ООН щодо розділення Палестини на дві держави, а 1988-го визнала незалежність Палестини.

Це відповідало зовнішній політиці СРСР, який просував визнання Палестини й надавав зброю палестинським повстанцям.

Після розпаду СРСР 2 січня 1992 року Палестина визнала Незалежність України. Двосторонній політичний діалог започаткував другий Президент України Леонід Кучма, який двічі відвідував Західний берег.

У листопаді 1996 році він зустрівся в Рамаллі з главою ПА Ясиром Арафатом. Згодом палестинський лідер завітав до Києва.

Президент Віктор Ющенко також відвідував Палестину. У 2007-му він підписав з Президентом ПНА Махмудом Аббасом угоду про відкриття представництва України в Рамаллі. Палестина відкрила своє посольство в Україні за шість років до того.

Україна засуджувала утворення ізраїльських поселень на території Палестини. Водночас Палестина висловлювала підтримку територіальної цілісності України після вторгнення росії у 2014 році.

Але коли росіяни розпочали проти України повномасштабну війну, керівництво ПНА вирішило уникнути публічного засудження.

Однак це не змінило офіційної позиції України, яка вважає, що єдиним шляхом для досягнення сталого миру в регіоні є «практична реалізація принципу двох держав».

Спеціальний представник України з питань Близького Сходу та Африки Максим Субх підтвердив це в червні під час зустрічі з послом Палестини в Україні Гашем Хасаном Даджані. Крім цього, український дипломат висловив надію, що палестинська сторона буде активнішою в підтримці суверенітету й територіальної цілісності України.