У центрі Києва відбулася акція «Порожні стільці» на підтримку журналістів, письменників, правозахисників та діячів культури, які зникли безвісти, ув'язнені чи перебувають у російському полоні. На Софійській площі встановили символічну інсталяцію з порожніх стільців з їхніми іменами. На деяких стільцях напис «Ім'я невідоме», адже імена деяких людей залишаються невстановленими.

Про це повідомляє кореспондент QIRIM.News.

Виконавча директорка Українського ПЕН Тетяна Терен зазначила, що на Софійські площі така акція відбувається вп'яте. За її словами, мета заходу, з одного боку, - нагадати українцям про такі справи бранців, адже це важливо, зокрема, для родин цих людей.

«На сьогодні, якщо ми говоримо про підтверджені справи, понад 7 тисяч українців перебувають в ув'язненні на окупованих територіях чи на території росії та понад 54 тисячі цивільних і військових українців мають статус зниклих безвісти. Але потрібно розуміти, що ці цифри значно більші», - наголосила Терен.

А з іншого боку, такий захід – це заклик до світу. Це спроба показати міжнародній спільноті, що росія вчиняє проти українців.

«Сьогоднішня акція також показує, що ця боротьба має значення, бо двоє людей, чиї таблички ми тримали тут на порожніх стільцях, сьогодні з нами на цій акції», - зауважила Терен.

Серед них перший заступник голови Меджлісу Наріман Джелял. Він колишній вже політв'язень, якого у червні повернули з російського полону в рамках обміну. У вересні 2021 року окупанти у Криму звинуватили його у підриві газопроводу в селі Перевальному. Окупаційний суд засудив чоловіка до 17 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.

Джелял розповідає, що подібні акції допомагають бранцям, які незаконно перебувають за ґратами, триматися.

«Якщо людина знає, що про неї пам'ятають, що про неї говорять, це надає сили, щоб триматися і проходити усі випробування, які постійно відбуваються з людиною у в'язниці. Це допомагає рідним, бо вони розуміють, що свобода конкретної людини, їхньої близької людини, потрібна не тільки їм, а й широкому загалу», - вважає колишній політв'язень.

Також, на думку Джеляла, подібні акції привертають увагу української влади.

«Це привертає увагу влади, яка приймає рішення про звільнення конкретних людей. Коли історія окремого прізвища стає важливою для тих, хто приймає сьогодні рішення. Тому дуже велика ціна і значущість таких подій», - зауважив колишній політв'язень.

Що історії бранців кремля потребують розголосу переконана й сестра кримського політв'язня Богдана Зізи Олександра Баркова. ФСБ в окупованому Криму затримала хлопця у травні 2022 року. Його звинуватили у тому, що він облив будівлю окупаційної міськадміністрації Євпаторії жовтою та блакитною фарбами. Південний окружний військовий суд ростова засудив кримчанина до 15 років позбавлення волі.

«Ця акція мене особисто вражає, це дуже підтримує нашу родину. Я впевнена, що для політв'язнів вона має неоціненний ефект. Про будь-які активності та підтримку таких людей я передаю Богдану у листах, він вражений і це, дійсно, допомагає йому триматися», - зазначила Баркова.

Вона розповіла, що нині листування з братом ускладнене.

«Останній лист я від нього чекала впродовж місяця, мій лист він ще не дочекався. Але я знаю, що по стану здоров'я відносно все в порядку. І це дуже гарна новина. Тому ми його оберігаємо від поганих новин, від всього, що могло б його дестабілізувати. Щоб він тримався», - зізналася Баркова.

Сестра політв'язня розповіла, що у своїх листах Богдан Зіза пише про свій настрій, про те, чим займається у неволі.

«Пише про те, що він читає, про те, що йому цікаво, що він малює. Він дуже багато малює за ґратами, пише вірші», - додала вона.

Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО "Інститут масової інформації" в межах проєкту міжнародної організації Internews Network