21 лютого, за ініціативою ЮНЕСКО, щороку відзначається Міжнародний день рідної мови.

Англійською він має назву International Mother Language Day — Міжнародний день материнської мови — тобто мови, на якій розмовляла мама з немовлям з самого його народження.

Свято рідної мови започатковане у 2000 році для того, щоб підтримати зникаючі мови як ознаку культурної і ментальної приналежності людини.

На сьогодні, за даними ЮНЕСКО, близько трьох тисяч мов знаходяться на межі зникнення. Серед них і мова кримських татар.

Кримськотатарська належить до тюркської сім’ї мов. До анексії Криму російською імперією в 1783 році вона була дуже поширеною в усіх сферах життя. У Кримському ханстві 95% населення складали кримські татари. Кримськотатарська була мовою спілкування, торгівлі, документообігу тощо.

Після російської окупації статус рідної мови кримських татар почав поступово знижуватися через русифікацію та репресії проти кримськотатарського народу.

Особливо серйозний удар по мові завдали події 1944 року, коли радянська влада депортувала кримських татар до Центральної Азії. Внаслідок цього, багато носіїв мови втратили можливість використовувати її у повсякденному житті, що спричинило значне зменшення кількості тих, хто нею спілкувався.

Погіршилася ситуація з кримськотатарською і після російської окупації Криму у 2014 році.

Нова окупаційна влада значно обмежила можливості для вивчення кримськотатарської мови, позакривала кримськотатарські школи та репресувала широке коло кримськотатарського населення півострова.

Як зберегти та популяризувати мову кримських татар, які труднощі заважають цьому і що робиться для їх подолання. Про це QIRIM.News поцікавилося у кандидатки філологічних наук, асистентки кафедри тюркології КНУ імені Тараса Шевченка Сабріє Сластьон.

За її словами, основна проблема кримськотатарської мови полягає в тому, що вона функціонує як «мова дому». Ані на материковій частині України, ані в окупованому Криму вона не є мовою побудови кар’єри. Це суттєво впливає не лише на ставлення до мови, а й на її статус і стан.

«Коли ти використовуєш мову виключно в побутових речах, вона не буде розвиватися. Вона має виходити за межі власного дому, ми маємо формулювати думки цією мовою.

Навіть фахівці мови не можуть говорити про теорію відносності Ейнштейна, бо всі вони навчалися російською, українською або іншими мовами», — розповіла Сластьон.

Головною причиною цього експертка вважає політичні наслідки, оскільки кримськотатарська була необов’язковою. Мова корінного народу Криму ніколи не була зі статусом, який зобов’язує володіти нею бодай на початковому рівні.

Сьогодні вивчати свою мову кримським татарам заважає висока інтегрованість в суспільство та невеликий лексичний запас.

«Навіть тим, хто досить часто говорить кримськотатарською, не вистачає слів, термінів. Розповісти, наприклад, про політичну ситуацію.

Тому я вважаю, що треба не цуратися вивчати кримськотатарську як іноземну мову. Тобто, проводити читання, аудіювання, вчити слова, теми, вести розмовні клуби», — пояснила фахівчиня.

«У кримських татар високий рівень інтегрованості в суспільство титульних націй. В Україні вони працюють лікарями, вчителями, інженерами.

Через цю інтегрованість мова стає виключно побутовою, бо з робочих питань, з питань соціального життя вони спілкуються не кримськотатарською», — додає Сластьон.

Популяризація мови

Враховуючи, що 60% українців (опитування Київського міжнародного інституту соціології за 2019 рік) не читають жодної книги за рік і не відчувають потреби в цьому, популяризація кримськотатарської має відбуватися через медіа, вважає експертка.

Наприклад, те, що віруситься в мережі Tik-Tok кримськотатарською, стає дуже популярним.

Сабріє Сластьон вважає, що досить затребуваним є створення контенту кримськотатарською.

«Фільм «Хайтарма», за винятком лайок і реплік російською, звучить повністю кримськотатарською. Це був прецедент, коли велика кількість людей подивилися фільм, не знаючи мови, лише читаючи субтитри.

Дехто після цього почав вивчати мову, вона їх зацікавила. Цей медійний контент треба й надалі створювати», — додала фахівчиня.

Кандидатка філологічних наук наголосила на потребі якісної озвучки фільмів та мультфільмів кримськотатарською, як це було на телеканалі ATR, а не монотонним одноголоссям.

«Діти втрачають зацікавленість, коли є так багато яскравого якісного контенту іншими мовами. Вони не дивитимуться кримськотатарський мультик в такому випадку», — пояснила вона.

Стратегія розвитку мови

За день до повномасштабної агресії рф, 23 лютого 2022 року, Кабмін ухвалив Стратегію розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки. Цим документом Україна гарантує підтримку кримськотатарської мови з боку держави.

Стратегія охоплює питання стимулювання вивчення та спілкування з дітьми кримськотатарською, забезпечення розвитку мережі закладів освіти з навчанням мови, створення та поширення телерадіоконтенту, створення та популяризація орієнтованих на дітей веб-ресурсів кримськотатарською та продуктів у соціальних медіа. І ще багато іншого.

За словами експертки, позитивним в документі є те, що там представлені різнопланові вектори. Особливо Сабріє Сластьон виділила переклад з/на кримськотатарської/кримськотатарську, що з’явився на таких веб-сайтах як Google Translate та Glosbe.

Ще одним з ключових завдань Стратегії є забезпечення переведення освітнього процесу на використання алфавіту кримськотатарської мови на основі латинської графіки до 1 вересня 2025 року.

Мовознавиця нагадала, що латинографічна абетка обговорювалася ще з 2015 року і могла обговорюватися ще десятками років:

«Якби не ця Стратегія, ніколи б не сталося швидкого опрацювання правопису. Вона змушує чиновників пришвидшувати ті процеси», — пояснює Сабріє Сластьон.

Мова під окупацією

До окупації Криму у 2014 році діяли школи з викладанням кримськотатарською мовою, а також класи з вивченням цієї мови. За офіційними даними Міністерства освіти і науки України, у 2013 році на півострові функціонувало 15 шкіл з кримськотатарською мовою навчання, а також 384 класи, де навчання велося частково кримськотатарською мовою.

Загалом кримськотатарську мову як предмет вивчало близько 5 500 учнів.

Після окупації ситуація значно погіршилася – кількість шкіл і класів з кримськотатарською мовою суттєво скоротилася через політику русифікації.

За словами Сабріє Сластьон, діти говорять кримськотатарською доки не підуть до садочка (російськомовного). Повертаючись додому після садочка, вони переповідають події російською.

Мовознавиця додала, що кримські директори шкіл активно агітують кримськотатарських батьків не писати заяв з приводу вивчення кримськотатарської мови в класі, а вчителі з кримськотатарської через малу кількість навчальних годин почали перевчатися на російську.

Сила кримськотатарської

Кримськотатарська належить до двох тюркських мовних груп одночасно: кипчацької та огузької груп. Ця унікальність дозволяє кримським татарам розуміти як тюркські мови країн Середньої Азії (узбецьку, казахську), так і Західної Азії (турецьку, азербайджанську, гагаузьку).

Причиною цього є діалекти, які суттєво збагачують мову.

Діалект середньої смуги (orta yolaq, також його називають гірський або татський) — найпоширеніший діалект кримськотатарської. Ним розмовляють ті, хто до депортації 1944 року мешкав у гірській та передгірській частині Криму. Цей діалект має як огузькі, так і кипчацькі ознаки. Саме на ньому базується літературна кримськотатарська мова.

Південнобережний (yalı boylu) діалект належить до огузької підгрупи і є дуже близьким до турецької мови.

Степовий (çol, до депортації також казали «ногайський») — діалект кримських татар-степовиків, належить до кипчацько-половецької підгрупи тюркських мов. Найближчі до нього мови — карачаєво-балкарська, кумицька та ногайська.

Як каже Сабріє Сластьон, таке діалектне розмаїття зумовлене географією Криму, який був транзитною зоною, основним перехрестям на Шовковому шляху між Азією та Європою.

«Здебільшого тюркські народи мандрували цим шляхом і перебували певний час в Криму. Крим став місцем, де потрібно було порозумітися всім.

Так під різними впливами утворювалася та насичувалася мова», — пояснила експертка.

Вона нагадала, що у літературі часів Золотої Орди чимало текстів були насичені арабськими й тюркськими словами, що належать до кипчакської групи.

Згодом, вже у 16-17 столітті, більшість поезії кримськотатарських ханів була створена на основі старотурецької, османської мови, яка дуже близька до південнобережного діалекту.

Хоча кримськотатарська мова опинилася у складному становищі, завдяки активній роботі як держави, так і громадських ініціатив — є надія на її збереження.

Спільними зусиллями можна забезпечити майбутнє кримськотатарської мови як важливого елементу культурної спадщини України та кримськотатарського народу.

Однак варто пам’ятати, що збереження цієї мови — справа кожного кримського татарина та кримської татарки, які мають активно використовувати її у повсякденному житті.

Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО "Інститут масової інформації" в межах проєкту міжнародної організації Internews Network.