Нова Сирія і воююча Україна: перспективи партнерства

З приходом до влади нового уряду на чолі з Ахмедом аш-Шааром у Сирії, між Києвом та Дамаском відкрилися нові можливості двосторонніх відносин.
30 грудня 2024 року міністр закордонних справ України Андрій Сибіга здійснив свій візит до Сирії та зустрівся з аш-Шааром.
Міністр передав особисте послання від Президента України Володимира Зеленського сирійському народові, де йшлося, що Україна зацікавлена у стабільній Сирії та розвитку взаємовигідної співпраці.
«Ми з вами. Ми готові допомагати сирійському народу», — підкреслив голова МЗС.
Сибіга став першим главою МЗС з європейських країн, який відвідав Дамаск через кілька тижнів після повалення режиму Башара Асада.
Саме під час правління цього диктатора сирійсько-українські відносини були вкрай напруженими.
Асад у 2016 році визнав анексію Криму росією, а у 2022 році - так звану незалежність «ЛНР» та «ДНР». Через це Київ розірвав дипломатичні відносини з Дамаском.
З приходом до влади польового командира військового угруповання «Хайат Тахрір аш-Шам» Ахмеда аш-Шаара, Україна розглядає можливості для відновлення дипломатичних відносин.
Українські посадовці зазначили, що будь-яке зближення з Дамаском вимагатиме від Сирії скасування визнання окупованих українських територій та демонстрацію готовності дистанціюватися від зовнішньополітичних вказівок росії.
Зі свого боку Київ відправив 500 тонн українського борошна в межах програми «Зерно з України». Це була перша партія безоплатної гуманітарної допомоги сирійському народу.
Україна як один з провідних світових експортерів зерна могла б зацікавити Сирію в подальшій закупці більших об'ємів агрокультур для подолання продовольчої кризи внаслідок 13-річної війни.
Перспективи співпраці є в галузі інфраструктури та енергетики. Українські компанії, які спеціалізуються на будівництві, технологіях та інженерії, можуть знайти нові інвестиційні можливості у відбудові Сирії.
Проте не лише економічні вигоди відкривають нові можливості між двома урядами. І Україна, і нова влада Сирії, маючи великий досвід збройної боротьби, можуть налагодити співробітництво у військово-політичній сфері.
Як повідомляло видання The Washington Post, під час боротьби з військами Асада, якому протягом років допомагала російська армія, сирійські повстанці отримували безпілотники та іншу підтримку від українських розвідників.
За даними американського видання, Україна відправила близько 20 досвідчених операторів безпілотників і близько 150 безпілотних літальних апаратів до штабу повстанців.
Київ і надалі прагнутиме послабити багаторічний вплив росії в Сирії, зокрема спонукати Дамаск закрити російську морську базу в Тартусі та авіабазу «Хмеймім». До речі, з таким проханням зверталась до Дамаска і міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.
Однак сирійська влада не пішла на закриття баз рф. Аш-Шараа хоча й обмежив вплив москви, однак у цілому дотримується політики збереження відносин з рф, відмовляється від різкої конфронтації з кремлем, намагаючись проводити збалансовану політику.
Більше точок дотику є між Києвом та Дамаском у питанні Ірану. Тегеран протягом всієї війни в Сирії підтримував Башара Асада, надсилаючи йому на допомогу військові угруповання («Хезболла», «Хашд аш-Шаабі», «Фатіміун» та інші).
Вже після перемоги повстанців новий сирійський лідер неодноразово заявляв, що присутність Тегерану становить «стратегічну загрозу» для Сирії та регіону. Антиіранські заяви лунають і з боку України, яка рішуче засуджує Тегеран за постачання дронів росії.
Зміна керівництва Сирії дійсно відкриває можливості для українсько-сирійських відносин. Якщо обидві країни подолають всі перешкоди на шляху до тісного партнерства, відновлені зв’язки принесуть користь обом народам та сприятимуть стабільності в Європі й на Близькому Сході.
Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини.
Читайте також:
- Мир на Південному Кавказі — майбутнє без рф
- «Українці, як і турки сто років тому, прагнуть вигнати окупанта», — посол Наріман Джелял
- «Принципове питання»: політв'язень Богдан Зіза відмовився від роботи у російській в'язниці, щоб не платити податки рф
- Чи вистачає води в окупованому Криму і чого чекати далі?
Читайте новини в телеграмi
Актуальнi новини Украiни та свiту
Підписатись
Головнi новини
Бiльше новин
Мир на Південному Кавказі — майбутнє без рф

Справа "першої Джанкойської групи": бранець Темер'янов та його адвокат виступили у дебатах

Російська армія обстріляла міста: є постраждалі

«Українці, як і турки сто років тому, прагнуть вигнати окупанта», — посол Наріман Джелял

Окупанти заявили про затримання дівчини в Криму за нібито підготовку «теракту»

Російські силовики заарештували в Криму кримську татарку, звинувативши її в "державній зраді"

«Це свідома, послідовна політика окупаційного режиму», - Посол Джелял про не включення росією кримських татар до обмінних списків

Політбранець Андрій Коломієць повернувся в Україну після 10 років незаконного ув’язнення в рф