«Пишіть російською». Як у російських СІЗО забороняють листування рідною мовою

У російських слідчих ізоляторах, всупереч навіть законам рф, не пропускають листи, написані не російською мовою.
Про це повідомляє татарська редакція «Радіо Свобода» — «Idel.Реалії».
Заборона листування рідною мовою
Олександр Мішук, координатор проєкту Letters of Freedom, який об'єднує людей, що пишуть листи політв'язням, у розмові з «Idel.Реалії» розповів, що питання можливості листування з ув'язненими їхньою рідною мовою виникло одразу після запуску проєкту навесні 2022 року.
За його словами, спочатку це стосувалося українських політв'язнів у російських тюрмах, яким неможливо було написати рідною мовою.
Ігор Левченко, уродженець Донецька, який вийшов на свободу з російської колонії у грудні 2024 року, підтвердив, що йому не передавали листи, написані іноземною мовою.
«Я точно знаю, що мені писали іншими мовами, зокрема, українською. Але ці листи не пропускали», — сказав Левченко.
Він згадав випадок, коли співробітниця СІЗО, яка видавала листи через спеціальне віконце, прямо сказала йому:
«Там для вас ще якісь листи лежать, але я не можу їх віддати, бо вони написані не російською».
При цьому, за словами Левченка, правила внутрішнього розпорядку (ПВР) і норми кримінально-виконавчого кодексу рф не забороняють листування іноземними мовами.
Масштаб проблеми
Олександр Мішук підтвердив, що в російських СІЗО не пропускають листи українською мовою.
«Якщо в листі є окремі фрази українською, цензура зазвичай їх пропускає. Але якщо весь лист написаний не російською, його можуть не передати», — зазначив він.
За його словами, така ж ситуація спостерігається і з листуванням іншими мовами.
На початку лютого видання «Аспекти-Башкортостан» повідомило, що в деяких СІЗО Оренбурзької області адміністрація забороняє ув'язненим — фігурантам так званої «Баймацької справи» — листуватися з родичами башкирською мовою.
«Фігуранти «Баймацької справи» — це переважно башкири, жителі сільських регіонів, які звикли спілкуватися рідною мовою», — розповів журналіст Руслан Валієв.
Він наголосив, що заборона листування башкирською порушує Конституцію рф та інші закони, які регулюють діяльність СІЗО.
Приклади мовних заборон у СІЗО
Фонд допомоги ув'язненим «Русь сидящая» навів кілька випадків заборони листування іноземними мовами:
У СІЗО-1 Владивостока цензура не пропустила лист, написаний англійською, американському військовослужбовцю Гордону Блеку. Після поданої скарги лист, зрештою, передали.
В СІЗО-5 Свердловської області громадянка Узбекистану отримала попередження, що може писати матері лише російською.
Що говорить закон?
Згідно з російським законодавством, право вести листування рідною мовою захищене: У статті 12 Кримінально-виконавчого кодексу рф зазначено, що громадяни рф можуть листуватися російською або державною мовою свого регіону, а іноземці та особи без громадянства мають право використовувати свою рідну мову.
У статті 91 того ж кодексу йдеться про те, що якщо лист написаний іноземною мовою, то на його перевірку дається до 7 робочих днів.
Як працює цензура?
На практиці співробітники ФСІН не дотримуються цих норм.
«Цензор відкриває лист і бачить, що він не російською. У кращому випадку він просто замаже частину тексту.
У гіршому — взагалі не передасть листа. Ніхто не буде шукати перекладача, бо ніхто не дізнається, що листа не пропустили», — пояснюють правозахисники.
Багато ув'язнених навіть не намагаються відстоювати своє право:
«Кажуть: "Гаразд, напишемо російською". А якщо подати скаргу до прокуратури, то вона просто відповість, що зміст листа не відповідав нормам.
Чітких критеріїв, що можна писати, а що ні, просто немає».
Заборона листування рідною мовою в російських СІЗО — це ще один інструмент придушення національної ідентичності та порушення прав людини.
Хоча законодавство росії формально дозволяє вести переписку рідною мовою, цензори часто відмовляють у цьому праві, користуючись відсутністю контролю та чітких механізмів оскарження.
Читайте також:
- «Крим жадав змін у державі»: настрої, вимоги та значення мітингу 23 лютого 2014 року в Сімферополі
- Операція «Сочевиця»: 81 років тому москва депортувала чеченців та інгушів
- 23 лютого - роковини загибелі Номана Челебіджіхана
- Діалоги про Крим. На Київщині відбулася зустріч школярів з керівництвом Меджлісу
Читайте новини в телеграмi
Актуальнi новини Украiни та свiту
Підписатись
Головнi новини
Бiльше новин
Україна світовий лідер у виробництві дронів, - міністр Рустем Умєров

У Києві відбувся літературний вечір Мустафи Аметова

«Крим жадав змін у державі»: настрої, вимоги та значення мітингу 23 лютого 2014 року в Сімферополі

Операція «Сочевиця»: 81 років тому москва депортувала чеченців та інгушів
23 лютого - роковини загибелі Номана Челебіджіхана

До Міжнародного дня рідної мови відбувся онлайн-диктант кримськотатарською мовою «Sözniñ qadirine yetmek» («Цінність слова»)

Діалоги про Крим. На Київщині відбулася зустріч школярів з керівництвом Меджлісу

У Львівському органному залі вперше прозвучав мусульманський Азан