18-20 лютого 2014 року увага світу була прикута до подій на Майдані, коли силовики розстріляли учасників Революції Гідності. У цей же час росія почала захоплення Криму. Наприкінці лютого - на початку березня на півострові пройшла низка акцій протесту. Одним з наймасовіших був мітинг 23 лютого, у день пам'яті Номана Челебіджихана, у Сімферополі. Тоді на заклик Меджлісу кримськотатарського народу вийшли тисячі кримчан. Про вимоги мітингувальників, настрої, які панували на акції та її значення в історії – QIRIM.News поспілкувалися з учасниками тих подій.

«Коли настав цей день, в країні вже були кардинальні зміни»

Щорічно на роковини загибелі голови уряду Кримської Народної Республіки, першого муфтія мусульман Криму Номана Челебіджихана, 23 лютого, кримчани проводили меморіальні заходи, згадує у розмові з QIRIM.News голова Меджлісу Рефат Чубаров. Зазвичай акції відбувалися у Севастополі біля будинку, де була тюрма, в якій вбили Челебіджихана. Але у 2014 році вперше вирішили провести мітинг також у Сімферополі. Каже, рішення про організацію цього заходу ухвалили ще 31 січня.

«Тоді у січні були вже перші вбиті люди на Майдані і ми терміново зібрали мітинг біля Представництва Президента України в АР Крим з протестом проти насилля, яке задіяла влада у Києві. У тій резолюції ми сказали, що 23 лютого ми збираємо загальнокримський мітинг у Сімферополі на центральній площі. Але коли настав цей день, вже були кардинальні зміни в країні. Майдан ціною десятків жертв перемагав. І 20-22 лютого тут відбувалися дуже помітні зміни», - розповідає Рефат Чубаров.

20 лютого Верховна Рада України прийняла Постанову «Про засудження застосування насильства, що призвело до загибелі людей». 21 лютого тодішній президент Янукович підписав з лідерами опозиції Арсенієм Яценюком, Віталієм Кличком і Олегом Тягнибоком угоду про врегулювання кризи. Тоді ж, 21 лютого, ВРУ проголосувала законопроєкт про відновлення положень Конституції 2004 року. Тобто, повернення до парламентсько-президентської республіки. І оскільки Янукович в ніч на 22 лютого втік з Києва, 22 лютого парламент схвалив постанову про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень. Відповідно, були призначені позачергові вибори Президента України.

«Всі ці зміни визначили алгоритм того мітингу 23 лютого. Вшановуючи пам'ять Номана Челебіджихана, ми одразу переходили на подій сьогодення», - каже Рефат Чубаров.

«Політичні акції того часу в Криму відбувалися на тлі доленосних подій в Україні»

«Говорячи про цей день, треба розуміти, що будь-які політичні акції того часу в Криму відбувалися на тлі доленосних подій в Україні, в цілому», - зазначає перший заступник голови Меджлісу, нині експолітв’язень і новопризначений посол України в Туреччині Наріман Джелял.

«Крим не залишався осторонь цих подій. Хоча не такий масштабний, як у Києві, але свій Євромайдан проводився і в Сімферополі. При цьому, місцева влада, сформована «регіоналами», чинила максимальний опір та відверто підтримувала антимайдан. Однак 23 лютого кримська влада була доволі сильно налякана перемогою українського суспільства над режимом Януковича в Києві», - згадує Наріман Джелял.

«Ми сказали, що треба схвалити новий виборчий закон для Криму, в якому передбачалися б механізми для гарантованого представництва кримських татар у ВР Криму»

На мітингу була схвалена резолюція, розповідає Чубаров. Серед вимог мітингувальників у Сімферополі - негайне притягнення до відповідальності вищих посадових осіб Криму за сепаратизм, припинення повноважень Верховної Ради Криму і проведення позачергових виборів кримських депутатів на основі нового виборчого закону.

«Ми сказали, що треба схвалити новий виборчий закон для Криму, в якому передбачалися б механізми для гарантованого представництва кримських татар у Верховній Раді Криму, а також міських і районних радах. Тоді головним гаслом було: «Тепер в Криму, у відновленій Україні, яка знову прямуватиме до Європейського Союзу, не буде монополії однієї партії», - згадує голова Меджлісу.

Про вимоги, зазначені в резолюції, згадує і Наріман Джелял. Меджліс вимагав негайного припинення повноважень Верховної Ради АРК і проведення нових позачергових виборів.

«І я добре пам'ятаю, що очільники місцевої влади погодилися на політичні перемовини з цих питань. Але через три дні вже почалася окупація Криму», - зазначає Джелял.

Одним з важливих меседжів, озвучених на акції 23 лютого, було те, що чинна Конституція Криму не тільки не відповідає інтересам багатонаціонального кримського суспільства, але й є джерелом постійної дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Криму. А діючий статус автономії на той час був підставою для постійних загроз територіальної цілісності і суверенітету України, зауважує Чубаров.

Також на мітингу 23 лютого учасники вимагали від ВРУ термінового створення спеціальної депутатської комісії, до якої пропонували включити представників кримськотатарського народу, щоб підготувати і схвалити нову редакцію Конституції.

«У всіх виступах лунало, що тепер у Криму дійсно будуть враховані інтереси і кримських татар, і всіх інших етнічних спільнот, що ми все це збалансуємо. Але для того, щоб все це зробити, потрібна нова Конституція. Для нової Конституції потрібно, щоб ВРУ створила спеціальну депутатську комісію з розробки такої Конституції, включила туди представників Меджлісу. Одночасно, щоби був розглянутий новий закон про вибори Верховної Ради Криму і органів місцевого самоврядування. І було розпущено цю Верховну Раду як орган, який дестабілізує політичну ситуацію і виступає провідником сепаратизму», - резюмував Рефат Чубаров.

За словами Нарімана Джеляла, 23 лютого на головній площі Сімферополя лунали сміливі заяви на підтримку демократичних реформ, на підтримку євроінтеграційного курсу України і на підтримку територіальної цілісності України.

«Багато хто з учасників того мітингу пропонували знести головний пам'ятник Леніну, фактично почавши в Криму декомунізацію, що вже ширилася Україною. Я добре пам'ятаю те переможне піднесення, яке поділяли й люди, що зібралися на площі, і ті, що залишалися вдома чи на роботі», - пригадує перший заступник голови Меджлісу.

Рефат Чубаров розповідає: напередодні тієї акції в Меджлісі відбулася зустріч з представниками кримськотатарської молоді, яка збиралася йти на мітинг з метою знести пам’ятник Леніну на центральній площі міста. На той момент по країні були непоодинокі випадки знесення пам'ятників радянському вождю.

«Я їм пояснив наступне: для нас буде важливо, що зміни, які розпочалися в Україні, для Криму мають особливе значення ще й тому, що нам тут треба не тільки, як кажуть, «вичищати ці всі стайні», але й треба ще пояснити людям, чому важливий і новий виборчий закон, і нова Конституція, і представництво кримських татар у владі. Дуже важливо, щоб ті, хто зараз відслідковує ситуацію ззовні, закордонні інституції теж розуміли, що насправді ми хочемо Криму, що для нас є головним. І якщо в такий момент буде знесений пам'ятник, вся увага буде навколо цієї події (…). Але ніхто не буде говорити про справжні глибинні проблеми Криму. Молодь погодилася», - згадує голова Меджлісу.

Фото: Volodymyr Prytula/RadioSvoboda.org (RFE/RL)

Тому вирішили поки не зносити памятник, але Чубаров пообіцяв дати тодішній владі Сімферополя 10 днів для того, аби вона сама памʼятник Леніну демонтувала. Інакше люди це зроблять самотужки. Тоді, каже голова Меджлісу, місцева влада йому повідомила нібито про намір оголосити реконструкцію центральної площі, під час якої мали прибрати памятник.

«Ми не просто звинуватили керівників Криму у сепаратизмі, а й сказали, що вони є тими, хто це розкручує»

Загалом на мітингу 23 лютого, за підрахунками Меджілсу, зібралося понад 12 тисяч учасників. Говорячи про настрої, Чубаров згадує, що люди були обурені, зокрема, й візитом частини тодішньої президії Верховної Ради Криму до Москви, де ті озвучили наміри вийти зі складу України.

«Це викликало обурення у значної частини населення Криму. На мітингу ми не просто звинуватили керівників Криму у сепаратизмі, а й сказали, що вони є тими, хто це розкручує. І тому ми вимагали від Верховної Ради України негайно розпустити Верховну Раду Криму як джерело сепаратизму в Автономній Республіці Крим. Люди сприйняли це дуже схвально», - пригадує голова Меджлісу.

Наріман Джелял згадує: вже тоді у Криму відчували загрозу територіальній цілісності України. Крім резолюції, учасники того мітингу прийняли заяву про наявну загрозу територіальній цілісності України.

«Взагалі після підписання харківських угод, які продовжували термін базування російського флоту в Криму, Меджліс кримськотатарського народу постійно наголошував на прямій загрозі суверенітету України з боку росії», - підкреслює перший заступник голови Меджлісу.

«Ми не допускали такого, що вони будуть вриватися військами»

За словами Рефата Чубарова, режим Януковича приніс багато песимізму, страху і відчаю. Тому в той час у повітрі Криму відчувалися надії на зміни. Припускає, якщо б не було російського військового вторгнення, на півострові відбулися б зміни на краще.

«Крим тоді, як і всі інші регіони України, теж жадав змін у державі. І те, що у повітрі тоді вже відчувалося, на цій площі серед учасників мітингу воно (бажання змін – ред) було максимально сконцентроване. Люди просто були в очікуванні того, що почнуться такі зміни, що ми будемо жити у новій країні», - наголошує Чубаров.

Ми мітингу 23 лютого, додає голова Меджлісу, кримчан попереджали, що може бути реванш, але не говорили про військову російську загрозу.

«Ми не допускали такого, що вони будуть вриватися військами. Ми зверталися до людей і просили їх бути обережними і уважними. Але це не врятувало від того, що 27-го вранці почалося відкрите захоплення Криму», - резюмує Чубаров.

Мітинг у Сімферополі 23 лютого 2014 року був помітною ланкою в ланцюгу різного масштабу та формату демократичних політичних акцій на рубежі 2013-2014 років, вважає Наріман Джелял. Ці акції демонстрували стійку та серйозну підтримку мешканцями Криму не тільки територіальної цілісності України, а й конкретного європейського вектора розвитку нашої держави.

«Кульмінацією цього політичного процесу став вже переможний мітинг під будівлею кримського парламенту 26 лютого, куди на заклик Меджлісу кримськотатарського народу зібралися десятки тисяч прибічників української держави в Криму», - констатує Наріман Джелял.

Головне фото: Volodymyr Prytula/RadioSvoboda.org (RFE/RL)

Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО "Інститут масової інформації" в межах проєкту міжнародної організації Internews Network.