20 березня (за деякими джерелами 21 березня) відзначається день народження видатного кримськотатарського просвітника, видавця першої кримськотатарської газети, громадського діяча та реформатора Ісмаїла Гаспринського.

Він зробив неоціненний внесок у розвиток освіти, журналістики та культурного відродження тюркомовних народів, зокрема кримськотатарського. Його ідеї залишаються актуальними й сьогодні, а справа, яку він започаткував, продовжує надихати нові покоління.

Біографія

Ісмаїл Гаспринський народився в селі Улу-Сала поблизу Бахчисарая 20 березня 1851 року. Його батько, Мустафа Алі оглу Гаспринський, був офіцером і походив із селища Гаспра на південному узбережжі Криму, звідки й узяв своє прізвище. Матір'ю Ісмаїла була Фатма-Султан Темір-Ґази кизи.

Здобувши освіту в Сімферополі, Воронежі та Москві, у 1871 році Ісмаїл поїхав до Франції, де навчався у легендарній Сорбонні (Паризькому університеті).

Журналістська діяльність

У 1883 році в Криму Гаспринський заснував газету «Терджиман» — перше друковане видання кримськотатарською мовою та найстарішу мусульманську газету у світі.

Видання сприяло поширенню ідей освіти, просвіти та модернізації, об’єднуючи тюркомовні народи у боротьбі за їхні права та розвиток культури. «Терджиман» проіснував майже 35 років і був закритий більшовиками 23 лютого 1918 року.

З кінця 1905 року Гаспринський почав видавати перший кримськотатарський жіночий журнал «Алем-і Нісван» («Жіночий світ»), редакторкою якого була його донька Шефіка.

У 1906 році він домігся дозволу на видання першого кримськотатарського гумористичного журналу «Ха-ха-ха», а згодом заснував тижневик «Міллет» («Народ») — орган мусульманської фракції Державної думи Російської імперії.

Освітні реформи

Подорожі до Франції, Туреччини та інших країн розширили світогляд Гаспринського. Досвід реформ у мусульманському світі, зокрема в Єгипті за правління Мохаммеда Алі, надихнув його на модернізацію кримськотатарського суспільства.

Він започаткував просвітницький рух джадидизм (новий, більш світський метод навчання), який радикально змінив початкову освіту в багатьох мусульманських країнах, надавши їй світського характеру.

Його методи навчання поширилися не тільки в Криму, а й у Татарстані, Казахстані, Башкортостані, Туркменістані, Таджикистані, Узбекистані, Киргизстані, Азербайджані, Туреччині, Північній Персії та Східному Китаї.

Політична та громадська діяльність

Гаспринський виступав за рівність народів, боротьбу з дискримінацією та збереження національної самобутності кримських татар.

Він був депутатом Бахчисарайської міської думи, а з 13 лютого 1879 року до 5 березня 1884 року займав посаду міського голови Бахчисарая.

За цей час збільшив міський бюджет, покращив санітарні умови та розширив права мусульман у самоврядуванні.

На початку XX століття Гаспринський очолив перші з’їзди мусульман Російської імперії. У 1905 році він та його однодумці створили мусульманську ліберальну організацію «Бутюнрусія ітіфак аль-муслімін» («Всеросійський союз мусульман»). Ця політична сила базувалася на ідеях пантюркізму та модернізації. Гаспринський був членом Центрального комітету партії й очолював її кримське відділення.

Гаспринський і Азербайджан

Ім’я Ісмаїла Гаспринського широко відоме в Азербайджані. Його ідеї знайшли підтримку серед місцевих інтелігентів та педагогів, які прагнули оновлення національної освіти.

Газета «Терджиман» стала важливим інструментом популяризації концепції єдності тюркських народів у мові, думках і діях («Тільде, фікірде, іште бірлік»).

Донька Гаспринського, Шефіка, вийшла заміж за одного із засновників Азербайджанської Демократичної Республіки (1918–1920 рр.), прем’єр-міністра Насіб-бека Усуббекова. Після вторгнення більшовиків в Азербайджан його уряд було повалено, а сам Усуббеков загинув.

Спадщина

Ісмаїл Гаспринський помер 11 вересня 1914 року в Бахчисараї, залишивши по собі величезний спадок.

Його ідеї про освіту, єдність і прогрес залишаються актуальними й сьогодні. У 2010 році його навіть посмертно висували на Нобелівську премію миру за внесок у міжнародну освіту та толерантність.

Сьогодні ім’я Гаспринського носить астероїд (12185 Gaspra), а його праці, як-от «Російське мусульманство» чи «Французькі листи», вивчають і досі.

Для кримських татар він є символом боротьби за ідентичність і гідність, а для інших тюркських народів — потужною та авторитетною фігурою. Його спадщина залишається джерелом натхнення для тих, хто прагне розбудови національної ідентичності та просвітництва.