Політично вмотивоване переслідування жінок в окупованому Криму почалося з перших років захоплення півострова російськими військами.

Кримчанок, переважно кримських татарок, репресували за те, що вони виходили на одиночні пікети проти арештів своїх близьких та родичів, проти несправедливих судових вироків стосовно них.

Так адміністративні справи було відкрито проти матерів політв'язнів Сервера Мустафаєва, Арсена Абхаїрова, Рустема Емірусеїнова та Ескендера Абдулганієва.

Правозахисниця та журналістка з Криму Лутфіє Зудієва нагадала, що ще у 2017 році кримську татарку Зарему Умерову оштрафували на 300 тисяч рублів за нібито поширення ненависті та ворожнечі через пост у соціальній мережі, де вона виступила проти анексії Криму.

"Була історія із Заремою Куламетовою, яку у 2018 році суд оштрафували за публічну образу поліцейського. Там була дуже емоційна і напружена ситуація і вона вступила в дискусію зі співробітником поліції, а той це розцінив як образу.

Відповідно з'явилася кримінальна справа проти неї. В результаті її оштрафували на 20 тисяч рублів та 250 годин громадських робіт“, - розповіла QIRIM.News Зудієва.

Таким чином, практика переслідування жінок в окупованому Криму існувала і до 2022 року, проте вона не мала таких масштабів, як зараз, і стосувалася найчастіше активістів або родичів політичних ув'язнених.

Після 24 лютого 2022 року кількість адміністративних та кримінальних справ за антивоєнні висловлювання у Криму безпрецедентно зросла.

Як повідомляло Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, майже кожна друга особа, яка зазнає переслідування в окупованому Криму за солідарність із материковою Україною, а також зазнає тиску, загроз зі сторони окупаційних силовиків, — жінка.

Приводом до цих незаконних затримань є дописи та коментарі в соціальних мережах на підтримку України, поширення патріотичних українських пісень, української державної символіки, осуд військовослужбовців збройних сил росії тощо.

Наприклад, кримська татарка, вчителька географії з Джанкоя Сусанна Безазієва залишилася без роботи через розмову з учнями про події у Бучі й сплатила 30 тисяч рублів штрафу. Жительку Бахчисараю Євеліну Меметову змусили просити вибачення та сплатити 50 тисяч рублів за публікацію гімну України у соцмережі.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну окупанти присудили два роки колонії-поселення за наругу над могилою російського військового пенсіонерці з окупованого Криму Валерії Голденберг. Жінка облила кров'ю могилу окупанта.

Проте сьогодні є більш тяжкі карні справи, пов'язані зі шпигунством та диверсією проти кримчанок Ірини Данилович, Леніє Умерової та жительку Херсонської області Ірини Горобцової, яку утримують у сімферопольському СІЗО.

"Після 2022 року жінки однаково з чоловіками зазнають тиску. Однак з погляду порушення прав людини не важливо з ким ми маємо справу. В обох випадках боротьба за встановлення справедливості не пов'язана зі статтю людини. У цьому плані й чоловіки й жінки рівні", – пояснює Зудієва.

Проте правозахисниця зазначає, що жінки через свою фізіологію більш уразлива група, ніж чоловіки. Вони відчувають більше труднощів ув'язнення, їм складніше там знаходиться без підтримки з боку своєї сім'ї.

«Саме тому ми у правозахисному середовищі єдині на думці, що робота зі звільнення жінок має бути пріоритетною не лише для правозахисників та для держави, громадянам яких вони себе вважають. Ці люди, безумовно, мають бути звільнені в першу чергу», - зазначає Лутфіє Зудієва.

Фото: Представництво президента в АРК