На початку вересня в Баку на засіданні Комісії зі створення спільної тюркської абетки був затверджений загальнотюркський алфавіт.

Він на основі латиниці та складається з 34 букв. Кожна літера в запропонованому алфавіті є різноманітними фонемами, що зустрічаються в тюркських мовах.

Рішення тюркських країн викликало негативну оцінку у російських експертів.

Так, в інтерв'ю російському виданню РБК представник Інституту наукової інформації суспільних наук Аліна Сбітнева заявила, що узбецьку, казахську, азербайджанську та інші тюркські мови складно вмістити в єдині рамки.

Росіянка вбачає в запропонованому алфавіті народження «тюркського есперанто» та вплив Туреччини.

«Малоймовірно, що він приживеться, як і будь- яка інша штучна мова.

Проте тут важливіше інше, а саме намагання Туреччини вписати сюди держави Середньої Азії. Це говорить про її намір підміняти тюркське турецьким та позбавити ці країні своїх культурних особливостей та лінгвістичної ідентичності», - розповіла вона.

При цьому, експертка чи навмисно, чи через недостатню інформованість ігнорує той факт, що розробка спільного тюркського алфавіту сприяє взаєморозумінню та співробітництву між тюркськими народами, одночасно зберігаючи їхню мовну спадщину.

Саме про це йшлося у заяві комісії зі створення спільної тюркської абетки.

Додав критику й доцент Санкт-Петербурзького державного університету Олексій Образцов. Він зазначив, що перехід на латиницю буде довгим та дорого коштувати національним бюджетам тюркських країн.

Російські експерти говорять про перехід на латиницю як дещо нав'язливе з боку Анкари та зовсім чуже для інших тюркських країн. При тому, що частина тюркських народів давно має власні латинські алфавіти.

Так, Азербайджан перейшов на латиницю ще у 1922 році. Таким алфавіт був 17 років, коли азербайджанська писемність зазнала примусової русифікації (впровадження кирилиці) у 1939 році.

Після здобуття незалежності Азербайджан у 1992 році та Туркменістан у 1993 році оголосили про поступовий перехід на латинку, який остаточно завершився на початку 2000-х.

Разом з кирилицею латинський алфавіт вже давно (з 90-х років) застосовується й в Узбекистані. Лише Казахстан та Киргизстан все ще користуються виключно алфавітом кирилиці.

Свій алфавіт з урахуванням латинської писемності мають і кримські татари.

Наскільки тюркським народам потрібен спільний алфавіт на основі латинки QIRIM.News поцікавилися у кримського татарина, викладача Київського національного університету імені Тараса Шевченка, філолога Абібулли Сеїт-Джеліля.

За словами філолога, латинка зробить тюркські народи ближчими до один одного. Навіть якщо єдиний тюркський алфавіт і не зафіксується, каже Сеїт-Джеліль, він спровокує відхід від кирилиці там, де з обережністю або зі скептицизмом ставляться до переходу на латинські літери.

«Він зробить свою справу — створить свої власні абетки та розвиватиме їх. Я дуже лояльно до цього ставлюсь», - зізнається мовнознавець.

Говорячи про перспективи спільної тюркської мови, викладач університету нагадав, що свого часу видатний просвітитель та письменник Ісмаїл Гаспринський хотів розробити спільну тюркську мову — «тюрки» ( наголос на останну літеру - прим.ред).

«З точки зору науки, я не бачу такої потреби. Кожна мова має свою систему, свою будову, яка сформувалася як унікальна», - переконаний Абібулла Сеїт-Джеліль.

Докторка філологічних наук, професорка Казахстанського педагогічного університету імені Абая Каламкас Колибаєва в інтерв'ю казахському виданню Orda.kz заявила, що спільний алфавіт може стати в пригоді саме для спілкування між представниками різних тюркських народів.

«В цьому алфавіті є літери, що позначають звуки, характерні саме для казахської мови. Але якщо Казахстан все-таки почне використовувати латиницю, то не використовуватиме загальнотюркський алфавіт, а застосовуватиме абетку, розроблену власними вченими», - зауважила вона.

Керівник Тюркського лінгвістичного товариства, турецький професор Осман Мерт заявив виданню Yeni Şafak, що загальнотюркський алфавіт може з'явитися вже у 2026 році.

«У 2026 року виповнюється 100 років від дня проведення Першого тюркологічного з'їзду. Ми розраховуємо завершити тему спільного алфавіту цьогоріч.

Історія поклала на нас цю відповідальність. І ми маємо бути більш рішучими», - сказав він.

За словами Мерта, тюркські країни і народи вже досягли серйозного академічного прогресу в питанні переходу на спільний алфавіт.

Для тюркських народів, які перебували під окупацією Радянського Союзу, але здобули волю, перехід з кирилиці на латиницю є символом незалежності, зокрема, мовної та культурної.

Тоді як кирилиця, нав'язана тюркам у сталінську епоху, символізувала залежність від росії, латинський алфавіт є поверненням до своєї національної ідентичності.

Запропонований спільний тюркський алфавіт показує прагнення до зближення та співробітництва у тюркському світі.

Його використання ще більше сприятиме зближенню та розвитку культурних відносин між всіма тюркськими народами — від Європи до Азії.