27 березня 2019 року в окупованому Криму російські силовики провели наймасовіші обшуки та затримання серед активістів кримськотатарської громади з часів окупації українського півострова.

Ця подія стала черговим кроком у систематичних репресіях, спрямованих на залякування та придушення будь-якого спротиву окупаційному режиму.

Обшуки, за традицією, почались рано-вранці, коли співробітники ФСБ, Росгвардії та інших силових структур одночасно прийшли з обшуками у понад 25 домівок кримських татар в Сімферополі та інших районах Криму. Обшуки відбувалися грубо, силовики вибивали двері, застосовували силу до мешканців, вилучали телефони, комп’ютери та релігійну літературу.

Основною ціллю російських спецслужб стали активісти «Кримської солідарності» — громадської організації, яка надавала підтримку політв’язням та їхнім сім’ям, документувала випадки порушення прав людини в Криму.

Серед затриманих були відомі активісти, громадські діячі, релігійні лідери та просто небайдужі громадяни, які допомагали переслідуваним родинам.

Після обшуків 23 кримських татар були затримані та звинувачені у причетності до партії «Хізб ут-Тахрір», яка вільно діє в Україні, але в росії визнана «терористичною».

Кремль використовує ці звинувачення як привід для масових репресій проти кримських татар, оскільки їхня національна та релігійна ідентичність розглядається окупаційною владою як загроза.

28 березня ще трьох кримських татар було затримано в ростові-на-дону. Це люди, які їхали на суди над політв'язнями. Таким чином, загальна кількість затриманих у межах цієї спецоперації сягнула 26 осіб.

Згодом більшість з них була відправлена в російські слідчі ізолятори та отримала суворі вироки – від 12 до 19 років позбавлення волі.

Масові обшуки та затримання викликали хвилю засудження з боку міжнародних організацій та правозахисників, а також української держави. Міністерство закордонних справ України назвало ці дії «етнічно мотивованими репресіями» і закликало міжнародну спільноту посилити санкційний тиск на росію.

ООН, ЄС, ОБСЄ, Amnesty International та Human Rights Watch висловили стурбованість порушенням прав кримських татар та закликали рф припинити репресії.

США, Велика Британія та низка європейських країн засудили масові арешти та закликали до негайного звільнення політичних в’язнів.

Події 27 березня 2019 року призвели до ще більшого згортання громадянських свобод на окупованому півострові.

Багато родин залишилися без годувальників, діти політв’язнів ростуть без батьків, а кримськотатарська громада перебуває під постійним тиском. Проте, попри всі утиски, кримські татари — корінний народ Криму — продовжують боротися за свої права та чинять мирний спротив російським окупантам.

Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини.