10 грудня світ відзначає День прав людини, однак окупований росіянами з 2014 року Крим став територією системних порушень прав людини. Проте з 2022 року ситуація значно погіршилася: репресії, політично мотивовані переслідування та застосування тортур досягли небачених масштабів.

Про це QIRIM.News розповіла координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

«Динаміка незмінна — це постійне погіршення ситуації з правами людини. Росія як агресор системно порушує права людини. З 2022 року ми бачимо різке зростання кількості політично мотивованих кримінальних справ, випадків тортур, що стало нормою у практиці окупантів. Людей змушують робити зізнання під фізичним і психологічним тиском, особливо у справах, пов’язаних із так званою державною зрадою чи шпигунством», — зазначає Скрипник.

Щонайменше 220 громадян України перебувають за ґратами через сфабриковані політичні справи. З них 108 — кримські татари. Звинувачення часто стосуються терористичних статей, пов’язаних з участю у Хізб ут-Тахрір — організації, яка заборонена в росії, але у більшості країн світу не є терористичною.

«Система репресій працює так, щоб подавити будь-який прояв інакодумства. У більшості випадків використовуються тортури для вибивання зізнань, особливо у випадках, пов’язаних з так званим шпигунством чи державною зрадою», — додає вона.

Однією з найтривожніших тенденцій останніх років стало переслідування жінок.

«Ми спостерігаємо зростання кількості кримінальних справ проти жінок. Наприклад, Галина Довгопола була засуджена за «держзраду», Ірина Данилович — за сфабрикованою справою про зберігання зброї. Це лише кілька прикладів того, як російська влада використовує репресивну машину проти активних жінок», — наголошує правозахисниця.

Ольга Скрипник також згадує про нещодавні випадки затримань. За її словами, за три місяці, з серпня до початку жовтня, задокументовано затримання трьох жінок у Севастополі.

«Всі вони були активістками, які відкрито висловлювалися проти окупації Криму. Зараз їх переслідують за сфабрикованими справами, які веде фсб», - сказала Скрипник.

Ще одна ціль окупаційної влади — громадянські журналісти.

«Щонайменше 18 журналістів зараз перебувають за ґратами за політично вмотивованими звинуваченнями. Серед них більшість — кримськотатарські громадянські журналісти, які висвітлювали незаконні обшуки, арешти й так звані облави», — розповідає Скрипник.

Окупаційна влада також продовжує переслідування релігійних громад.

«Значна частина репресій спрямована проти «Свідків Єгови». Росія заборонила їхню діяльність і переслідує їх за екстремістськими статтями. Зараз понад 10 людей отримали вироки до шести років колонії лише за свої релігійні переконання», — зазначає Скрипник.

Також переслідують кримськотатарських імамів. Їх обвинувачують у зберіганні забороненої літератури чи вигадують інші приводи для арештів.

Однією з найбільших проблем залишається ненадання медичної допомоги політв’язням. На сьогодні відомо мінімум про дві смерті кримських бранців.

«Джеміль Гафаров загинув у російському СІЗО, хоча його стан не дозволяв тримання під вартою навіть за російським законодавством. Костянтин Ширінг, який потребував операції на серці, помер через відмову у лікуванні», — підкреслює Скрипник.

За її словами, на даний момент десятки українців у російських колоніях мають критичні проблеми зі здоров’ям, але їм свідомо не надають необхідної допомоги.

Ще одним злочином росії є насильницька мобілізація.

«До 2022 року росія двічі на рік проводила призов, що заборонено міжнародним гуманітарним правом. Після 2022 року путін додав ще один трек мобілізації, який розпочався з вересня 2022 року. Це так звана часткова мобілізація, коли можна мобілізувати чоловіків, старших за віком, ніж загальний призовний, і всіх чоловіків до 60 років. У 2022 році ми фіксували спроби мобілізації, людей, які мали онкологічні захворювання. Трапилися облави на кримськотатарські села, де також намагалися мобілізувати кримськотатарських чоловіків. Всі цифри стосовно мобілізації зараз приховуються рф свідомо», — повідомила Скрипник.

Останнім часом активно застосовують нову адміністративну статтю 2022 року - за дискредитацію армії рф. За даними активістів, заведено вже понад 800 адміністративних справ проти кримських татар, українців, представників інших етносів, яких переслідують за цією статтею.

За її словами, окупанти здебільшого переслідують за публікацію українського прапора в соціальних мережах, за гасло «Слава Україні – Героям Слава», а також за українські пісні, серед яких «Ой, у лузі червона калина», «Стефанія», яка виграла Євробачення 2022 року.

«Є також посилення переслідування незалежних адвокатів, яких і так дуже мало в Криму. Це ті адвокати, які захищають політичних в’язнів. Їх або позбавляють ліцензії, або так само намагаються переслідувати за адміністративними статтями. Ця практика зараз збільшилася. Тому в принципі ситуація тільки погіршується», - зазначає Скрипник.

При цьому, росія неохоче обмінює кримських політв’язнів. За весь час окупації вдалося повернути лише 10 людей.

Попри негативні тенденції, Кримська правозахисна група має невеликі успіхи. У 2024 році вдалося повернути з полону першого заступника Голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла та Леніє Умерову.

«Безумовно, поки Крим буде окупований, краще не буде. Бо росія ніколи не захищала права людини – це держава, яка нехтує будь-якими домовленостями і всіма міжнародними договорами», - додає Скрипник.

Також правозахисниця наголосила, що росія неохоче включає мешканців півострова до списків на обмін, які подає українська сторона.

Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО "Інститут масової інформації" в межах проекту міжнародної організації Internews Network.

Фото ілюстративне: російські окупанти під час обшуків в Криму