На сьогодні росія утримує 231 кримського політв'язня, 141 з них – представник кримськотатарського народу. Про це повідомив голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв на пресконференції «Повернення кримських політв’язнів з російського полону» напередодні Міжнародного Дня прав людини, який відзначають 10 грудня.

«Найбільша тенденція, яка почала дуже активно проявлятися у 2024 році, це коли окупанти почали знову проводити викрадення на території тимчасово окупованого Криму, коли вони почали приходити з обшуками вночі, коли вони почали говорити про те, що «якщо ви не будете говорити вголос, то ваші близькі люди будуть звільнені». Є задокументовано декілька десятків таких випадків, коли вони дійсно потім звільняли. Але є й інші випадки, коли приходять, проводять обшуки, затримують людину, вивозять її потім немає жодної інформації», - розповів Барієв.

Крім того, за словами Барієва, окупанти цьогоріч приходять з обшуками до тих, хто до окупації Криму працював в українських силових структурах, а потім залишився на півострові. А також порушують справи проти кримських татар і етнічних українців, які проявляють проукраїнську позицію. Зазвичай таким людям інкримінують «дискредитацію збройних сил рф».

«У кожному потенційному кримському татарині або активісті бачать якогось «шпигуна». І це все робиться для того, щоб витісняти з Криму представників корінного народу», - зауважив правозахисник.

Представник Уповноваженого з прав жителів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Ельвін Кадиров розповів, що Офіс Омбудсмана працює над виконанням 4 пункту Формули мира Президента України, де йдеться про повернення всіх депортованих дітей, військовополонених та цивільних українців, яких незаконно утримує росія.

«Наразі започаткована і створена з Посольствами Канади і Норвегії робоча група 4 пункту Формули миру. Започаткована також коаліція країн за повернення українських дітей, це 40 країн-членів і 3 країни-спостерігачі. Започаткована міжнародна платформа за повернення незаконно ув'язнених цивільних заручників. Це 32 країни-члени платформи та 3 міжнародні організації», - повідомив Ельвін Кадиров.

Метою цих ініціатив, за його словами, є те, щоб тема повернення бранців лунала на всіх міжнародних майданчиках.

За даними Офісу Омбудсмана, вже вдалося повернути з росії та з тимчасово окупованих територій України 160 цивільних заручників. За десять років це не дуже багато. Але це показник того, що це можливо.

Крім того, Ельвін Кадиров підкреслив, що росія не хоче повертати політв'язнів з Криму, кажучи, що це нібито її громадяни.

«Російська федерація взагалі не хоче чути ні про Крим, ні про цивільних заручників з Криму. Повернення цивільних заручників з Криму – це дуже велика проблема для москви. Вони завжди кажуть на всіх міжнародних майданчиках «це наші громадяни, це внутрішня справа», - сказав Кадиров.

Левіза Джелял, дружина колишнього політвʼязня Нарімана Джеляла зауважила, що особливо важко бранцям, які не погоджуються з окупацією Криму і борються за свої права. Через це, вважає, її чоловік і став заручником кремля.

За її словами, при зникненні людини на окупованій території важливо про це розповідати й привертати увагу, адже це може допомогти її врятувати.

«Це може врятувати людину від жорстокого поводження ФСБ у перші години. Це допоможе припинити ці жорстокі дії стосовно людини чи змусить їх офіційно визнати цю людину затриманою, що дає змогу вже допомогти адвокатам надати юридичну допомогу», - наголосила Левіза Джелял.

Крім того, важливо оголошувати розшук людини, звертатися в усі «силові структури».

«Це треба робити, адже застосування саме такого алгоритму та інформаційного розголосу і розшуку людини є певним імунітетом для людини, яка зникла чи затримана», - впевнена дружина експолітв'язня.

Також, на думку Левізи Джелял, варто стати захисником свого родича. Вона, зокрема, була захисником Нарімана Джеляла.

Ігор Котелянець, голова правління громадської організації «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» також наголосив на важливості поширення інформації щодо політв'язнів.

«Близько 5%, якщо брати з 2022 року, серед усіх звільнених за так званими обмінами, цивільні. І подивіться, хто ці цивільні. У більшості це люди, про яких дуже багато говорили. Їхні прізвища були відомі, а їхні родичі були дуже активними», - сказав Котелянець.

Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО "Інститут масової інформації" в межах проєкту міжнародної організації Internews Network