У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася панельна дискусія “Крим: спротив, що народжує свободу”, яка стала майданчиком для обговорення сучасного спротиву на окупованому півострові, особливо серед молоді, а також персональних історій людей, які стали жертвами репресивної політики росії.

У заході взяли участь Постійна Представниця Президента України в АР Крим Ольга Куришко, Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, колишня політув’язнена Леніє Умерова, військовослужбовець і кримчанин Артем Кисельов, а також голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник. Модерував дискусію керівник Відділу інформаційного забезпечення Представництва Євген Бондаренко.

Зі вступними словами до присутніх звернулися ректор університету Володимир Бугров і директорка Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Лариса Комаха.

У своєму виступі Ольга Куришко зосередила увагу на методах переслідування громадян, які чинять ненасильницький спротив в окупованому Криму. За її словами, російська адміністрація активно застосовує адміністративні покарання за статтею про “дискредитацію армії РФ”, і станом на 19 травня 2025 року зафіксовано вже 1350 таких випадків. Вона наголосила на зростанні тиску саме на молодь:

“З початком широкомасштабної війни окупаційна адміністрація почала більше переслідувати молодь з політичних мотивів. Яскравим прикладом цього є історія Богдана Зізи, який облив будівлю окупаційної адміністрації в Євпаторії синьо-жовтою фарбою і був незаконно засуджений на 15 років ув’язнення”, — зазначила Ольга Куришко.

Рефат Чубаров звернув увагу на зміну характеру репресій порівняно з радянськими часами і підкреслив масштаби кримськотатарського спротиву:

“Ми часто не до кінця усвідомлюємо, що насправді відбувається в Криму і які там можливості виявляти незгоду з окупацією. Раніше, за радянських часів, якщо ти активно протестував, до тебе приходили, переслідували, репресували. Зараз в Криму ситуація абсолютна інша, там треба постійно демонструвати свою лояльність, інакше по вас обов’язково прийдуть. Ті люди, які чинять ненасильницький спротив, не співпрацюють з окупаційною адміністрацією, — це мужні люди, і таких сотні тисяч”, — зауважив він.

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник охарактеризувала репресивну політику росії як цілеспрямовану і системну з моменту початку окупації:

“Станом на зараз ми говоримо про щонайменше 223 громадян України, які утримуються в ув’язненні за політично вмотивованими статтями. Проти кримськотатарських активістів масово фабрикують справи за обвинуваченням у “тероризмі” з вироками на 17–18 років позбавлення волі. Щодо українців типові звинувачення — це “шпигунство” або “співпраця з СБУ”. Жінки також зазнають переслідувань — понад 22 незаконно затримані, серед них 69-річна волонтерка Віра Довгопола. Особливо критичною ситуація стала після 2022 року, коли Крим фактично перетворився на в’язницю для мешканців новоокупованих територій”, — зазначила правозахисниця.

Про власний досвід розповіла Леніє Умерова, яка була ув’язнена після того, як намагалася відвідати батька в Криму, відмовившись при цьому від отримання російського паспорта. Її історія стала ще одним свідченням системного переслідування за незгоду з окупаційною владою:

“Якщо в тебе є гідність і критичне мислення — ти для росіян ворог. Якщо людина може думати інакше — її усувають. Вони створюють видимість, що цієї людини не існує. Це наштовхує на прямі паралелі з депортацією. Мою родину тоді назвали зрадниками. Тепер нас кидають за ґрати за шпигунство і держзраду. Росії не потрібні люди. Вона захоплює територію — і їй потрібні зручні, залякані люди”, — підкреслила Леніє.

Ще одна особиста історія прозвучала з вуст військовослужбовця Артема Кисельова. Його сім’я була тісно пов’язана з українським військовим флотом, а сам він залишився вірним присязі у 2014 році. Артем поділився деталями про переслідування, яке він зазнав уже після початку повномасштабної війни:“Це історія не виняткова, а потенційна реальність для багатьох, хто має рідних на окупованій території й продовжує говорити вголос про Крим”.

Протягом заходу діяла локація ініціативи “Листи до вільного Криму”, де учасники могли написати слова підтримки громадянам України, які перебувають у неволі через політичні мотиви. Також усі охочі мали змогу ознайомитися з фотовиставкою “Крим очима громадянських журналістів: 10 років у неволі”, створеною Центром прав людини ZMINA. На світлинах — зафіксовані порушення прав людини, які мали місце на півострові з початку окупації у 2014 році.

Захід засвідчив, що тема Криму залишається живою й болючою для українського суспільства, а також підтвердив важливість збереження пам’яті, фіксації злочинів і підтримки тих, хто продовжує боротьбу за свободу.