Як у світі вшанували пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу

На площі Улус в турецькій столиці відбувся мітинг, на якому кримські татари тримали банери з написами «Не забудемо, не здамося» та «Нація, Батьківщина, Крим», а також прапори Туреччини, України та національний стяг кримських татар.
Під час церемонії було оголошено хвилину мовчання, виконано державні гімни Туреччини, України та національний гімн кримських татар.
Голова Асоціації культури та солідарності кримських татар Мукремін Шахін заявив, що кримські татари відновлювалися протягом 23 років до окупації півострова.
«Були побудовані наші мечеті, створені наші школи, університети, телебачення. Однак після українського періоду росія знову окупувала Крим у 2014 році, а потім вирішила анексувати його.
Російська адміністрація не може терпіти кримськотатарський народ. Російська адміністрація не може змиритися з існуванням кримських татар у світі. У нас немає ворожості до російського народу. Але ми чинимо опір диктатурі росії, ми боремося»
Вшанували пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу і у Стамбулі. На будівлі Генерального консульства України був приспущений прапор України.
«Згадуємо дві страшні трагедії та вшановуємо памʼять невинних людей, вбитих радянським режимом», — йшлося у повідомленні дипкорпусу.
Пам’ять жертв депортації також вшанували в турецьких містах Коджалі, Ескішехір.
У столиці Німеччини Берліні відбулася презентація виставки під назвою «Sürgün» («Депортація») кримськотатарського художника Айдера Хатіпова.
У межах події також відбувся показ документального фільму «1944».
Після перегляду стрічки було проведено панельну дискусію за участі докторки Франциски Девіс, засновника культурного центру «Кермен Крим» Елвіса Чолпуха та художника Айдера Хатіпова. Під час панелі обговорювалися як наслідки історичної травми сьогодні, так і способи збереження історичної пам’яті через мистецтво.
Участь у заході взяли також депутати Бундестагу.
Згадали жертв депортації кримських татар у Стокгольмі.
Там на демонстрації на підтримку України «Nordic Ukraine Forum» членкиня Уряду Незалежного Татарстану у вигнанні Аїда Абдрахманова виступила з промовою, присвяченою роковинам депортації кримськотатарського народу.
Вона нагадала, що 18 травня 1944 року радянська влада здійснила насильницьке виселення майже 200 тисяч кримських татар з Криму. Багато людей загинули в дорозі від голоду, хвороб і нелюдських умов.
Протягом перших півтора року померло близько 46% депортованих. Після цього було знищено кримськотатарські школи, газети, культурні установи, а сам народ фактично втратив батьківщину.
Абдрахманова наголосила, що сьогодні Меджліс кримськотатарського народу та громадські організації ведуть активну роботу задля міжнародного визнання депортації геноцидом. Таке визнання вже зробили Україна, Латвія, Литва, Канада, Польща, Естонія та Чехія.
Вона також зазначила, що після окупації Криму у 2014 році росія продовжує політику геноциду проти кримських татар, зокрема через утиски, арешти, знищення культурної спадщини.
«Ми закликаємо міжнародну спільноту продовжувати підтримку України, засуджувати окупацію Криму й вимагати відновлення суверенітету України. Крим — це Україна!» — заявила Абдрахманова.
Читайте також:
Читайте новини в телеграмi
Актуальнi новини Украiни та свiту
Підписатись
Головнi новини
Бiльше новин
Окупанти заявили про затримання дівчини в Криму за нібито підготовку «теракту»

Російські силовики заарештували в Криму кримську татарку, звинувативши її в "державній зраді"

«Це свідома, послідовна політика окупаційного режиму», - Посол Джелял про не включення росією кримських татар до обмінних списків

Політбранець Андрій Коломієць повернувся в Україну після 10 років незаконного ув’язнення в рф

«Принципове питання»: політв'язень Богдан Зіза відмовився від роботи у російській в'язниці, щоб не платити податки рф

Окупанти затримали кримських татар, які приїхали в Крим навідати родичів – Чубаров

«Усе, що буде тиснути й зупиняти Росію, маємо втілювати якнайшвидше», - Зеленський

В Україні стартує документальний проєкт про кримськотатарську культуру — «Живий спадок Криму. Традиції»