В історії кожного народу є люди, які викликають безмежну повагу, чиє ім’я стає символом пошани й гідності.

Однією з таких постатей для кримських татар є Осман Нурі-Асан оглу Акчокракли — письменник, журналіст, історик, археолог, етнограф, педагог.

Акчокракли народився 15 січня 1879 року в Бахчисараї. Свої перші уроки він отримав від батька — уроки арабської каліграфії.

Нурі-Асан прославився як майстер арабської писемності, а Осман успадкував цей талант. Згодом це допомогло йому розпочати викладацьку діяльність у якості вчителя-каліграфа.

Початкову освіту Осман здобув у Зінджирли медресе — найстарішому навчальному закладі Криму.

Згодом поїхав навчатися до відомого медресе Давут-Паша у Стамбулі, а пізніше — до одного з найдавніших та найпрестижніших ісламських університетів світу — Аль-Азгар у Каїрі. Там він брав приватні уроки з історії Сходу, арабської літератури та археології.

Попри багатогранну освіту, Акчокракли скромно вказував її як «незакінчену середню». Та його знання й здібності були високо оцінені.

Після повернення додому він був запрошений викладати каліграфію на факультеті східних мов Санкт-Петербурзького університету. Серед його студентів відомий, зокрема, Ігнатій Крачковський — знаний перекладач Корану російською.

Акчокракли працював коректором і друкарем у видавництві Ільяса Бораганського, перекладав російську літературу кримськотатарською — зокрема, «Бахчисарайський фонтан» Олександра Пушкіна та «Одруження» Миколи Гоголя.

Він також співпрацював з такими газетами та журналами як «Ульфет» у Санкт-Петербурзі, «Шура» в Оренбурзі, а також двічі з газетою «Терджиман» Ісмаїла Гаспринського. Навесні 1921 року, за ініціативи Акчокракли, в будинку, де колись друкувався «Терджиман», відкрили Дім-музей Гаспринського.

Під час революційних подій 1917 року Акчокракли був обраний членом Курултаю Кримської Народної Республіки.

Одночасно викладав турецьку мову, східну каліграфію, фольклор і етнографію в Таврійському національному університеті ім. В. І. Вернадського та в Кримськотатарському педагогічному інституті.

У 1923 році став членом Таврійського товариства історії, археології та етнографії, а в 1930–1931 роках був його секретарем. У 1925 році разом з Усеїном Боданінським виявив у селі Капсихор (нині — Морське) рукопис дастана XVII століття «Тугай-бей» Джан-Мухаммеда — один з шедеврів кримськотатарської літератури.

Осман Акчокракли та Усеїн Боданінський

На початку 1930-х років Осман Акчокракли став жертвою сталінських репресій. У 1934 році його звільнили з Кримськотатарського педагогічного інституту, звинувативши у «націоналізмі». Згодом він викладав географію в комсомольській школі, а потім переїхав до сестри в Баку, де працював у звичайній школі.

Втім, переїзд до Азербайджану не врятував його. 5 квітня 1937 року Акчокракли заарештували співробітники НКВС за «участь у націоналістичній контрреволюційній організації», «шпигунство» та «пропаганду пантюркізму» у справі партії «Міллі Фірка».

Його етапували до Криму, де 17 квітня засудили за статтями 58 п.6 і п.10 КК РСФРР 1926 року («контрреволюційна пропаганда» та «шпигунство») до розстрілу. У своєму останньому слові він не визнав провини. Того ж дня Османа Акчокракли було страчено.

6 листопада 1937 року заарештували і його дружину — Зеру (Зоре) Акчокракли, казанську татарку. Її звинуватили у «недонесенні» на чоловіка і засудили до 5 років каторжних робіт у виправно-трудовому таборі.

Подружжя Акчокракли не мало дітей. Подальша доля Зери залишається невідомою, а Осман Акчокракли залишив по собі великий науковий та культурний спадок.

Він є автором численних праць з мови, літератури, усної народної творчості, історії, культури та геральдики кримських татар. Його роботи включають переклади, художні тексти та наукові дослідження.

Особливо цінними є:

• «Татарські тамги в Криму»,
• «Старокримські та Отузькі написи XIII–XV ст.»,
• «Нове з історії Чуфут-Кале»,
• описи пам’яток Бахчисарая, Кок-Козу, Ялти, Алушти, Капсихора, Судака, Старого Криму, Кефе.

Його тексти опубліковані кримськотатарською мовою в газеті «Ян’и дюнья» та журналі «Ілері».

Акчокракли був серед першовідкривачів татарознавства — комплексної дисципліни, що вивчає історію, мову, культуру, мистецтво, фольклор та етнологію кримських татар. Сури з Корану та орнаменти його авторства прикрасили Бахчисарайський палац і мечеть у Петербурзі.

Ім’я Османа Акчокракли не було офіційно реабілітовано навіть після розпаду СРСР. Але пам’ять про нього живе у серцях кримських татар, які шанують його як символ духовної стійкості, національної гідності та відданості науці.

Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини.