На столичній горі Щекавиці розташоване одне з найстаріших мусульманських кладовищ Києва. Це місце останнього спочинку для татар, які переселилися до міста ще в XIX столітті, через що цей район отримав історичну назву Татарка.

Сьогодні цвинтар перебуває у занедбаному стані: скрізь буяє висока трава, огорожі могил іржавіють та руйнуються, а деякі поховання залишаються відкритими для природних впливів. На один з надгробків впало дерево, серйозно пошкодивши його.

Майже стерлися написи на надгробках (а деякі зникли повністю), які виконані арабською транскрипцією та татарською мовою. Картину занедбаності доповнюють пошкоджені з плином часу надгробні плити, відсутність хоча б мінімально доглянутої стежки та відчуття забуття, яке панує на цвинтарі.

Поряд з мусульманськими похованнями розташоване кладовище християн-старообрядців. Хоч воно також не в найкращому стані, однак виглядає пристойніше. Вочевидь, має більше уваги та догляду.

Про ситуацію з татарським кладовищем QIRIM.News розповіли в Ритуальній службі СКП («Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування») при Київській міській державній адміністрації, яка відповідає за стан кладовищ у столиці.

Там заявили, що не знають, хто має відповідати за татарське кладовище і до кого звертатися з цим питанням.

«Старообрядне кладовище, розташоване за адресою вулиця Лук’янівська, 48, підпорядковується нам. А татарське — я не знаю кому», — повідомила співробітниця Ритуальної служби міста Києва.

Така ситуація з мусульманськими могилами вказує на загальну проблему забуття та нехтування історичною спадщиною різних етнічних і релігійних громад Києва.

Адже мусульманське кладовище на Щекавиці — це не просто місце поховання. Це частина історії Києва, яка відображає мультикультурність міста та його зв’язки з татарами та іншими мусульманськими громадами.

Догляд за цими могилами — не лише питання естетики, а й знак поваги до минулого та вшанування пам’яті померлих.

Збереження цвинтаря, останні поховання на якому датуються 70-ми роками XX століття, справа не лише міської влади, яка мала б реставрувати та доглядати за історичними пам’ятками, а й громадських, волонтерських організацій. Та й просто небайдужих громадян.

Не менш важливо, щоб цим питанням зацікавилася й мусульманська спільнота Києва, яка могла б узяти шефство над кладовищем. До речі, біля цвинтаря, буквально за 20–30 метрів, знаходиться мечеть «Ар-Рахма».

Нехтування доглядом за місцем, де поховані мусульмани, суперечить Ісламу. Релігія закликає ставитися до місць поховання з пошаною, згадувати про тлінність мирського життя.

«Всевишній Аллах у своїй книзі: «Кожна душа відчує смак смерті» (Коран, сура «аль-Анкабут», 57-ой аят).

Пророк Мухаммад, мир йому, рекомендував згадувати про смерть, відвідувати кладовища, щоб не забувати про те, що рано чи пізно кожен з нас помре», — розповів QIRIM.News Верховний муфтій Криму, голова Духовного управління мусульман Автономної республіки Крим Айдер Рустемов.

Він додав, що є певна культура та етика відвідування цвинтаря. Вважається доброю справою підтримувати їх у чистоті та порядку: прибирати бур’яни, сміття та підтримувати належний вигляд.

Могили, додав муфтій, мають відповідати певним нормам та стандартам.

Занепад татарського кладовища на горі Щекавиці позбавляє Київ частини його історії. Це також демонструє байдужість до культури та традицій народів, які зробили свій внесок у розвиток міста.

Догляд за цим місцем стане виявом поваги до минулого, до мусульманської спільноти та свідченням нашої відповідальності перед тими, хто колись називав Київ своєю домівкою.

Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини.