13 вересня Україна повернула 49 полонених, серед яких кримська татарка Леніє Умерова. Її росіяни незаконно утримували майже 2 роки, звинувативши у “шпигунстві”.

До цього у червні разом з іншими громадянами України у межах обміну був звільнений перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял. Його повернення на батьківщину дає надію на подальше звільнення українських політв'язнів.

Кого можуть обміняти наступним і хто має більше шансів на повернення з російської в'язниці? Які сподівання у рідних бранців кремля і які країни можуть вплинути на рф? Про це QIRIM.News розповіли правозахисниця, голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник та матір кримськотатарського політв'язня Аппаза Куртамета, Айше Куртамет.

За словами Ольги Скрипник, звільнення за останні два з половиною місяці кримськотатарських політв'язнів Нарімана Джеляла та Леніє Умерової дає надію на повернення інших політв'язнів.

«Вперше цього року ми маємо звільнення кримських татар. Хоча під час повномасштабного вторгнення в Україну повернуто близько 200 цивільних заручників, серед них лише двоє політв'язнів з окупованого Криму. Це дуже мало, але ми бачимо, що є вікно можливостей», — наголосила Скрипник.

За словами правозахисниці, росія майже не включає в списки обміну політв'язнів з Криму або тих, кого утримували в Криму.

До прикладу, вона згадала кримських жінок, які досі перебувають у полоні.

«Це Ірина Данилович, кримська активістка, яка писала статті про ситуацію з ковідом в окупованому Криму. Жінка вже частково втратила слух.

Це Галина Довгопола, їй 69 років. Термін її ув'язнення — 12 років. Вона не зможе провести стільки часу у російській колонії через свій поважний вік, хвороби та нестерпні умови у в‘язниці», — наголосила голова правління Кримської правозахисної групи.

За словами представника Уповноваженого з прав мешканців АР Крим та міста Севастополя Ельвіна Кадирова, щонайменше 40 політв'язнів з України мають важкі хвороби та потребують термінової медичної допомоги.

«Ці люди рахують не термін свого незаконного ув’язнення, а термін свого життя», — наголосив він під час панельної дискусії «Крим і Формула миру: гуманітарний аспект».

Кадиров розповів присутнім про стан здоров’я засудженого окупантами до 12 років ув'язнення політбранця Тофіка Абдулгазієва, який в російській в’язниці схуд на 40 кг, Амета Сулейманова, загратованого на такий самий термін, при тому, що має серйозне захворювання серця. А також про інших бранців кремля.

«Медійні кампанії за звільнення політв'язнів можуть відбуватися стосовно групи важкохворих політв'язнів», — вважає правозахисниця Ольга Скрипник

За її словами, чим більше про політв'язнів говорять, тим вищі шанси на їх звільнення.

«Публічність дає сподівання на це. Про Нарімана Джеляла та Леніє Умерову публічно говорив президент Володимир Зеленський. Багато що залежить від самих родин. Наскільки вони активні, їхні акції, медійні виступи, виступи в міжнародних організаціях і тд.

Разом з тим, як я казала, Україна повернула під час повномасштабної війни близько 200 цивільних, їхні кейси абсолютно невідомі», — наголосила правозахисниця.

Вона також зазначила, що Україна та міжнародні організації шукають будь-які варіанти повернення бранців кремля. Саме тому до цієї справи долучилися такі країни як Катар та ОАЕ. Ці держави мають тісні зв'язки з росією, тому корисні у справі визволення українців з полону.

Наприклад, завдяки зусиллям Катару в Україну повернулося кілька українських дітей, викрадених росією. За посередництва Об'єднаних Арабських Еміратів були звільнені військовополонені.

«Однозначно треба розширювати коаліцію країн, які допоможуть зі звільненням політв'язнів. Проте варто розуміти, що все залежить від рф — який список на обмін вона погодить», — сказала Скрипник.

Є надія, що до списку на обмін внесуть Аппаза Куртамета. Його мати, Айше Куртамет, розповіла, що сподівалася на звільнення сина разом з Леніє Умеровою, оскільки вони — наймолодші бранці кремля.

«Я дуже сподівалась, що вони вийдуть на волю разом», — повідомила Айше Куртамет з Туреччини, де жінка веде кампанію за звільнення сина.

Мати політв'язня звернулася до Президента України Володимира Зеленського, міністра оборони Рустема Умєрова, до Меджлісу кримськотатарського народу з проханням сприяти звільненню або обміну сина.

«Аппаз перебуває в одній з найсуворіших в‘язниць рф, Володимирському централі. Не кожен хлопчик у 19 років, який потрапив до рук фсб, міг би бути таким стійким, як він.

Мій син не погодився на співпрацю з росіянами, хоча йому за це пропонували вийти на волю. Таким може бути лише справжній чоловік, справжній патріот своєї країни», — розповіла Айше.

Вона зазначає, що вирок її сину абсолютно несправедливий, жорсткий та цинічний, проте окупанти навіть у неволі продовжують знущатися над кримським татарином.

У хлопця в тюрмі суворого режиму на нервовому ґрунті з‘явився шкірний висип. У неволі він мучився від нестерпного зубного болю протягом трьох тижнів.

«Попри це, завдяки оптимізму, він тримається і дуже сподівається на звільнення», — каже його мати.

Аппаза Куртамета незаконно затримали у липні 2022 року неподалік від дому у Генічеському районі. Юнака фактично викрали, його зв'язок з родичами перервався. Кілька місяців нічого не було відомо про місце його перебування .

Так званий Київський районний «суд» Сімферополя заарештував 19-річного хлопця у справі про нібито «фінансування збройного формування».

Приводом для цього сфальшованого звинувачення окупанти використали той факт, що Куртамет позичив 500 грн своєму знайомому, який у матеріалах справи фігурує як представник добровольчого батальйону «Крим».

У квітні 2023 року окупанти засудили Аппаза Куртамета до семи років позбавлення волі в колонії суворого режиму.

«Аппаз був волонтером з початку війни. Дізнавшись про це, його однокурсник по ліцею з Ескішехіра (Туреччина) розшукав його в соцмережах і попросив про допомогу.

Мій син тоді ще не знав, що товариш перебуває у складі добровольчого батальйону. Він переказав йому незначну суму, яку той просив у борг на їжу. Аппаз — герой, а не злочинець», — заявила Айше Куртамет.

Юнак мріє про вищу освіту у сфері сучасних технологій і вже третю осінь просить матір дізнатися, куди він зможе вступити після звільнення.

«Він дуже сильно вірить в це. Аппаз сидить буквально ні за що, хлопчина не зробив у житті нічого поганого»,— каже мати політв'язня, яка вірить у диво й сподівається на повернення сина.