Два роки тому в Україні пролунала ідея затвердити День кримськотатарської мови та літератури.

Цей день дозволить підтвердити статус кримськотатарської мови як невід’ємного елементу ідентичності та етнокультурної цілісності українського народу.

Він також сприятиме забезпеченню мовної різноманітності, збереженню національно-культурної і мовної самобутності корінного кримськотатарського народу та створить сприятливі умови для розширення сфер її застосування.

Меджліс кримськотатарського народу запропонував кілька дат для цього значущого дня. Серед них дні народження видатних кримськотатарських просвітників та поетів Ісмаїла Гаспринського (20 березня), Бекіра Чобан-заде (15 травня), низка дат, що пов'язані з публікацією історичних документІв кримськотатарської мовою у  часи Кримського ханства та інші.

Як заявив Рефат Чубаров, ще 30 травня 2024 року надіслано відповідний лист на адресу Міністерства культури та інформаційної політики України, у якому пропонується дату 10 вересня встановити в Україні Днем кримськотатарської мови та літератури.

«Робота у цьому напрямі триває, очікуємо на відповідний Указ Президента України або рішення Кабінету Міністрів України», - написав він сьогодні у Facebook.

Дата 10 вересня була обрана невипадково. Саме в цей день у 1927 році у Сімферополі розпочала свою роботу Перша Всекримська науково-практична конференція, на якій розглядалися шляхи розвитку кримськотатарської літературної мови.

Учасники конференції тоді виступили за перехід писемності на латинську абетку.

Конференція постановила, що в основу кримськотатарської літературної мови має бути покладено середній (бахчисарайський) діалект кримськотатарської мови, який виступає звʼязуючою ланкою між двома іншими діалектами — південнобережним та степовим.

Це компромісне рішення і дотепер вважається найвдалішим з погляду словникових та орфографічних особливостей різних діалектів та їхнього обʼєднання.

Однак з початком червоного терору у 30-х роках ХХ сторіччя всі рішення конференції було скасовано. Комуністична влада взяла курс на “совєтізацию” кримськотатарської на основі кириличної абетки, що почало процес русифікації мови, який тривав до початку 90-х років минулого століття.

Крім того, 1937-1938 роках всіх доповідачів та активних учасників Першої Конференції, серед них зокрема Б.Чобан-заде, А.С.Айвазов, У.Ипчи, Я.Н.Байбуртли, Я.Байрашевський, М.Недім, Н.Джемалетдінов було або розстріляно, або заслано до радянських таборів.

Попри це рішення Конференції стали фундаментом сучасної літературної мови, яка на сьогодні обʼєднує всіх кримських татар у всьому світі.

Впровадження Дня кримськотатарської мови саме 10 вересня дозволить широко відзначати цей день в освітніх закладах всіх ступенів, та вшановувати памʼять наукових діячів, які в той бурхливий період сміливо взяли на себе відповідальність за майбутнє рідної мови та культури.